І дія
1 хлопчик:
Скільки можна тут сидіти,
Не набридло ще тобі?
Не кричати, не шуміти,
Мати спокій в голові?
2 хлопчик:
Двір без тебе пропадає,
Кіт Кузьма біди не знає,
Пес Барбос не в конурі,
Біга радо у дворі.
Петрик:
Не сумуйте, любі друзі,
Передайте всім в окрузі –
Петрик на місці є!
Просто в нього справа є.
2 хлопчик:
Що за справа? Щось цікаве?
Комусь п’ятачка натремо,
Чи портфеля заберемо?
Петрик: Темнота ти, темнота,
В мене вже не ті літа...
Хочу я таке зробити,
Що тобі й не уявити!
1 хлопчик:
Та невже убить дракона?
Чи зустріти покемона?
Петрик:
Я не ангел, знають всі,
І дорослі, і малі.
Та у мене є свята
Моя мама дорога,
І тому я твердо знаю,
В путь
– доріжку вирушаю
Подвиг славний я здійсню!
Чарівну квітку мамі принесу!
Я піду за море й сушу,
Ту знайти я квітку мушу!
ІІ дія
Петрик:
Ти хто, чудо клаповухе?
Хто тобі натягав вуха?
Щоби я таким зробився
Я би добре провинився...
Чебурашка:
Чебурашкою я звуся,
Не сварюся я й не б’юся,
В цій країні проживаю,
Зла нікому не бажаю.
Вушка в мене для краси,
Вибачення попроси!
Петрик:
Ти із ними такий милий,
В них, напевно, твоя сила.
Чебурашка:
Добре, бачу ти хороший,
Хочеш мати море грошей?
Петрик:
Що ти, укажи дорогу вірну
Квітку щоб знайти чарівну.
Чебурашка:
Бачиш, онде видно стріху,
Там живе одна зайчиха,
Що виховує зайчат –
Гарних сонячних зайчат,
Як усе ти їй розкажеш
Та дорогу і покаже.
ІІІ дія
Зайчиха:
Хто такий і чий ти син?
Петрик: Звусь я Петрик
Зайчиха: Чом у нас ти опинився?
І, напевно, ти стомився?
Петрик:
Моя мама наймиліша.
І красива, й найдобріша
Я за квіткою іду,
Вірю я – її знайду.
1 зайченя:
Хто образив нашу маму?
Це вона є сама - сама!
Береже всіх нас від лиха
Рідна матінка зайчиха!
2 зайченя:
Так дбайливо доглядає,
Нас від лиха оберігає.
Біля мене є матуся –
Значить вовка не боюся!
Зайчиха:
Не сваріться, зайченята,
Хвалять маму всі дитята,
Левицю –левенятка,
Лисицю – лисенятка.
1 зайченя:
Очки в мами найгарніші,
І найдовший в мами хвостик,
Вушка має найгостріші
І кирпатий в неї носик.
2 зайченя:
А які готує мама
Найсмачніші страви в світі!
Особливо сік морквяний!
Скажуть всі зайчата – діти.
Петрик:
Любі зайчики, скажіть,
І дорогу покажіть,
Як до квітоньки дійти,
Хибним шляхом не піти?
Зайчиха: Бачу, ти хороший син,
У дорогу йдеш один.
Будь уважним, не звертай,
Ліні волі не давай.
Стрінеш бабоньку Ягу,
Костяную тую ногу
Мусиш виконать завдання,
А тоді кажи прохання.
Петрик:
Дякую вам!
ІV дія
Баба Яга 1:
Чую в лісі дух людський,
Він місцевий, він сільський,
Йде до нас Петро, мабуть,
Ти про квітоньку забудь.
Я давно уже голодна,
Їсти школярів – це модно.
Петрик:
Гей, бабусю, як нога?
Ну і звешся ти - «Яга»
О, іще Яга іде!
Баба Яга2:
Синку мій, як будеш з нами
Ось так говорити,
То із Петрика сьогодні
Будем суп варити.
Баба Яга1:
Ой, я вже це уявила,
Ніби я його зварила,
Відчуваю насолоду
З’їсти цю рожеву вроду.
Петрик:
Що ви, бабці, схаменіться!
Не про вас я говорю.
Ви на світі найскромніші,
Ваші зубки найбіліші
Карієс їх не руйнує...
Вам цей віник так пасує.
Баба Яга 2:
Я розтала, як Снігурка,
На вечерю буде курка!
Сядь он тут і не тужи,
Йдеш куди? Все розкажи!
Петрик:
Хочу квітоньку знайти
І не заблудитись.
Розкажіть, куди іти,
Щоб не помилитись?
Баба Яга 1:
Видно, мало ти читав,
Щоб у нас таке питав!
Петрик:
В мене лиш одне прохання...
Баба Яга 2:
А у нас -
три запитання!
Петрик :
Я нічого не боюся,
Ну, давай, питай бабусю!
Баба Яга 2:
Правда, що на білім світі
Мам не люблять усі діти?
Петрик:
Ну, бабусю, ти даєш!
Це неправда!
Баба Яга 1:
Доведеш? Та не сам -
Усі хай кажуть!
Петрик:
Згода, діти, поможіть –
Вірну відповідь скажіть!
Діти:
Є немало мам на світі –
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша
Хто така –скажу вам я –
Рідна матінка моя!
Наша мама, як весна
Ніби сонечко сміється
Як легенький вітерець
До волоссячка торкнеться.
Вічно ти про нас в турботі –
Цілі дні і ночі
Бережуть нас від пригоди
Материні очі.
Моя хороша, добра, ніжна,
А також лагідна й привітна
Ти любиш донечку і сина
У всіх дітей одна-єдина,
Світи мені, як сонце ясне,
Я щиро зичу тобі щастя!
Баба Яга 2:
Бачу, це тобі по силі,
Зараз ви часу не гайте
І загадки відгадайте
Петрик:
Я за вас уболіваю,
Ви вгадаєте. Я знаю!
Баба Яга загадує загадки.
Баба Яга 1:
Є іще одне завдання,
На цей раз уже останнє.
Доведи, що любиш матір
Маєш пісню заспівати.
Петрик:
Що робить – гадки не маю,
Як я пісню заспіваю?
Я ловив на співах мух,
І не той у мене слух.
Дівчинка:
Петрику, ти не журися,
Довго в лісі не барися,
Виручити тебе маєм
Пісню разом заспіваєм.
Пісня « Біля кого найтепліше»
Баба Яга 2:
Виконав завдання знов!
Добре, Петю, будь здоров!
Баба Яга 1:
Не звертай і прямо йди,
Ти побачиш там сліди
Потім туфельку знайдеш
Та до квітки попадеш.
Петрик:
Дякую, бабусі!
Дія V
Попелюшка:
Вчора на балу була,
Десь тут туфельку забула.
Кришталева, чарівна,
Вже шукала – де ж вона?
Петрик:
Попелюшко, невже ти?
Все не можеш віднайти
Те, що вчора загубила?
Це мені знайти під силу!
(Знаходить туфельку, віддає Попелюшці)
Попелюшка:
Який спритний та кмітливий,
Вдячна я й така щаслива!
Чим я можу помогти,
Як тобі до квітки йти?
Петрик:
Звідки ти пр
о мене знаєш?
Попелюшка:
Хлопчику, ти забуваєш -
У країні ти чарівній,
Тут бувають речі дивні!
Петрик:
Знаєш, я уже стомився,
У дорозі натрудився,
І здається – не дійду,
Квітку мамі не зірву,
Подивися – уже вечір,
Де твої тут дивні речі?
Сонечко уже сідає,
Я вже зовсім не встигаю.
Попелюшка:
Ти надію вже втрачаєш,
Вірю я, ти ще встигаєш!
Промінь сонячний, де ти?
Нам дорогу освіти!
Промінчик:
Я дитятко сонечка,
Звусь промінчик сонячний,
Спритний я, прудкий,
Лоскотливий і швидкий.
Весело кругом стрибаю,
Путь – дорогу освітляю,
Тим, хто добре серце має,
Я завжди допомагаю!
Попелюшка:
Вдячні тобі, молодець,
Вірний друг ти, промінець.
Промінчик іде першим, освітлює дорогу, знаходить чарівну квітку.
Петрик:
Мамо рідна,
Хочу я тобі сказати
Море ніжних, теплих слів!
Люба моя мамо,
Ти як квітки цвіт,
У тобі рідненька
Весь наш білий світ.
Ти мій скарб найбільший,
Ти мій світ живий,
Ти моя перлинка, образ дорогий,
Хай бажання всі сповна
Здійснить квітка чарівна!