Пояснювальна записка
Здоров'я — найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім'ї і виховання дітей.
Від ставлення людини до здоров'я багато в чому залежить його збереження і зміцнення. Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров'я — одне з найважливіших завдань сучасної школи, яке реалізується в предметі «Основи здоров'я».
Основна мета предмета «Основи здоров'я» – формування здоров’язбережувальної компетентності учнів на основі набуття досвіду самостійно застосовувати сформовані знання, уміння і навички в конкретних навчальних життєвих ситуаціях та ціннісного ставлення до власного життя і здоров’я.
Основними завданнями предмета є:
— формування в учнів знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності, умінь встановлювати взаємозв’язки зі способом життя і навколишнім середовищем;
— формування в учнів особистого досвіду здоров'язбережувальної діяльності;
— розвиток в учнів активної мотивації щодо дбайливого ставлення до життя і здоров’я, свідомого прагнення вести здоровий і безпечний спосіб життя.
Реалізація мети та завдань предмета ефективна за умов:
• забезпечення зв’язку між теоретичними відомостями й можливостями їх практичного застосування;
• забезпечення змістових та мотиваційних зв’язків предмета з навчальним матеріалом інших предметів початкової школи (фізкультура, природознавство, громадянська освіта, читання тощо);
• співпраця вчителя з батьками, батьків з дітьми;
• відповідального ставлення вчителя до власного здоров’я, особистого прикладу дотримання правил здорового і безпечного способу життя;
• створення належного здоров’язбережувального середовища у навчальному закладі;
• забезпечення моніторингу за здоров’ям учнів;
• забезпечення навчальною і методичною літературою всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, учителів, батьків);
• здійснення підготовки вчителів до формування основ знань, розумових і практичних умінь і навичок у сфері здоров’я й безпеки життя, ціннісного ставлення учнів до життя і здоров’я.
Змістову основу предмета складають базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечна поведінка, здоров’язбережувальна компетентність, здоров’язбережувальна компетенція.
Здоров'я розглядається як процес формування, збереження, зміцнення, відновлення фізичної, соціальної, психічної та духовної його складових.
Здоровий спосіб життя — спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров'я на довгі роки.
Безпечна поведінка — поведінка людини, яка не загрожує її життю і здоров'ю та безпеці інших людей.
Здоров’язбережувальна компетентність (як предметна) – здатність учня самостійно застосувати знання (факти, уявлення, поняття), способи навчальної й здоров'язбережувальної діяльності, ціннісні ставлення до власного життя і здоров'я для розв'язання проблем в умовах конкретної життєвої і навчальної ситуації.
Здоров’язбережувальна компетенція – задана соціальна вимога до освітньої підготовки учня, необхідної для його продуктивної здоров’язбережувальної й навчальної діяльності в конкретних умовах, що забезпечується його знаннями, уміннями, навичками, досвідом та ставленням до зазначеної компетентнції й предмета діяльності.
Зміст програми для кожного класу структурується за такими розділами: 1) здоров'я людини; 2) фізична складова здоров'я; 3) соціальна складова здоров'я; 4) психічна та духовна складові здоров'я.
Розділ «Здоров’я людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я, безпеку і розвиток людини та їх взаємозв’язок із способом життя і навколишнім середовищем.
Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямовано на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини, її ріст і розвиток.
Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів навичок протидії негативним соціальним впливам.
Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.
Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї початкової школи, в кожному класі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання. Послідовність і кількість годин на ці складові у підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчальний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).
Особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями потребує багаторазового вправляння. Тому необхідна організація суб’єкт-суб’єктної навчальної взаємодії з використанням фронтальних, групових та індивідуальних форм навчання, переважанням практичних дій і вправлянь учнів у засвоєнні навчального матеріалу.
Доцільно поєднувати різноманітні форми організації навчальної діяльності: спостереження, розповідь, слухання, практичні дії, дослідницькі завдання, ігрові ситуації, діалоги, моделювання життєвих ситуацій, інсценізації, парну і групову роботу, проектну діяльність тощо; застосовувати інтерактивні методи навчання: взаємодіючого (рольові ігри, робота в малих групах, в парі тощо), самостійного (практичні роботи) тощо.
Типологія уроків має бути різноманітною: комбінований урок, урок-практикум, урок-екскурсія, урок-тренінг, нестандартний урок (наприклад, урок-зустріч зі свідками ДТП) тощо, їх структура – гнучкою, органічно поєднувати навчально-пізнавальну та оздоровчо-рухову діяльність учнів.
Особливого значення для формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності має емоційність і доступність навчального матеріалу, його унаочнення.
Узагальненим результатом навчання основ здоров’я у початковій школі є відповідний до віку рівень здоров’язбережувальної компетентності учнів. Деталізовані результати навчання у початковій школі представлено у вигляді державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Оцінювання навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюється в процесі поточної й тематичної перевірки після засвоєння учнями розділів чотири рази на рік: перша охоплює розділи «Здоров’я людини» і «Фізична складова здоров’я», друга і третя – «Соціальна складова здоров’я», четверта – «Психічна і духовна складові здоров’я». Рівень загальноосвітньої підготовки учнів оцінюється за знаннями, розумінням, умінням та застосуванням учнями здоров’язбережувальних компетенцій; їхнє ставлення та оцінювання своїх дій щодо життя і здоров’я оцінюванню не підлягає.
Практичні роботи, зазначені в програмі, виконуються учнями в практично-дієвій формі під час опрацювання на уроці відповідної теми для досягнення мети уроку і не є об'єктом окремого оцінювання.