Смішні гуморески

Мозок
Кличе хлопець:
- Чуєш, тату?
- Чого тобі, синку?
- Я знайшов у себе в книжці
Цікаву картинку.

На картинці людський мозок,
Геть увесь пом'ятий?
Батько глянув, посміхнувся.
- Тут ясна картина:
Як народиться, синочку,
На цей світ людина,
То вправляють і вправляють
Їй мозги потрошку,
Доки стане в неї мозок
Схожий на гармошку.
***
Діоген
Прочитав школяр Євген
У серйозній книжці,
Що філософ Діоген
Жив колись у діжці.
І дивується хлопчак:
- Як це можна, тату,
Щоб філософ - і не зміг
Збудувати хату?
Батько каже:
- Хто ж, синок,
Лізе в бочку з жиру?
То він хохму відколов,
Щоб дали квартиру.
***
Гостина
Петя Коржик,
Той, що ходить
До другого класу,
Листа в село накарлякав
Дядькові Панасу:
"Добрий день вам,
Дядьку й тітко!
Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні
Свиню закололи.
Ми вас просимо у гості -
Татко, я і мати,
І всі разом на вокзалі
Будем зустрічати.
Я вас перший на пероні
Між людьми побачу:
Держіть в руках банку смальцю
І ногу свинячу".
***
Переломний вік
Запросив деректор школи -
Це вже в котрий раз! -
Матір лобура, що ходить
У десятий клас.
- Угамуйте свого сина,
Вчора ваш Петро
Семикласницю затиснув
І зламав ребро.
Мати каже:
- Ви, звиняюсь,
Странний чоловік.
Я ж не винна, що у сина
Переломний вік.
***
Таткова вдача
- А ти, татку, в школі вчився?
- Учився, Сергійку.
- А це правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
- Було таке, траплялося...
Малий засміявся:
- Тоді мама правду каже,
Що я в тебе вдався.
***
Сідало
- Лягай спати вже онучку, дід говорить басом,
- я, як був такий маленький,лягав з курми разом
А онучок зубки скалить:
- Як же ви там спали?
- Як ви з сідала,дідусю, додолу не впали?
***
Бензин
Разом з мамою і татком
Зі столиці у село
П'ятирічне хлопченятко
До бабусі прибуло.
І до чого ж здивувалось
Городське те хлопченя,
Як на вулиці уздріло
Що б ви думали?
КОНЯ!
Довго-довго із-за тину
Приглядалося воно,
Доки дядько вийшов з хати,
Верхи сів і крикнув: вйо!
- Дядю, коник не поїде! -
Хлопчик вискочив на тин, -
Доки ви сиділи в хаті,
З нього витік ввесь бензин!
***
Таткова копія
В зоопарку кажуть бабці
Веселі внучата:
- Ота мавпа дуже схожа
На нашого тата.
- Не балакайте такого,
Бо буде вам лихо!
- Але ж мавпа не почула,
Ми казали тихо...
***
Іменини
Зібралися якось гості
В Козолупа Мини -
Випивали, відзначали
Його іменини.
Вийшов Мина із-за столу,
Взяв за руку тітку,
Та й пустився вибивати
Громову чечітку.
Раптом хлопчик- п`ятиліток
Вскочив у кімнату.
- Там тебе до телефону
Викликають, тату!
- Бач, синочку, всі вітають
Мину Козолупа!
- Ні... Питають, який дурень
У підлогу гупа!
***
Цяця
Прийшла в гості до невістки
Сердита свекруха.
Сидить, бурчить, набридає,
Як осіння муха.
- Ой, невдале, невісточко,
У тебе дитятко.
Якесь воно вовкувати,
Німе, як телятко.
Вже ж йому десятий місяць,
А ще не балака.
Даю йому копієчку -
Воно каже: "кака"!
А невістка відказує:
- Чого ж дивуваться?
Хто ж тепер вам за копійку
Скаже, що ви цяця?
***
Космонавт
Пішла мати на роботу
Ранесенько-вранці,
А синочок здоровило
Хропе на лежанці.
Як проснувся, взяв газету.
Дивиться, читає,
Як по світу на орбіті
Космонавт літає.
Що він снідав, що обідав
Коли спати ляже...
- Добре бути космонавтом, -
Ледацюга каже. -
Все у нього по програмі,
Все там по порядку.
Попрацює, відпочине,
Зробить фіззарядку.
Потім сніда: вмеле курку
З булкою м'якою,
Схоче вобли чи какао -
Все там під рукою.
А тут лежиш на твердому,
І хочеться їсти...
Так це ж треба аж у погріб
По глечика лізти...
***
Привид
Не ходіть самі, дівчата,
Темними ночами,
Щоб така ж лиха пригода
Не сталася й з вами.
Дівка красна-розпрекрасна
В клубі загулялась
І додому серед ночі
Цвинтарем верталась.
В найтемнішім закапелку,
У кінці алеї,
Хлопець темний, здоровенний
Підійшов до неї.
Мовчки взяв її за руку,
Показав доріжку:
- Тут канава, перестрибуй!
Ось сюди став ніжку.
Вивів дівку за ворота.
- Ну, бувай щаслива!
А мені назад вертатись
Треба, чорнобрива.
Дівка стала та й питає,
Дзвонячи зубами:
- І не страшно вам гуляти
Тут, поміж гробами?
Чоловік той незнайомий
Чесно їй признався:
- Зараз ні, а як живий був,
То таки боявся.
***
Не ті дівчата
Докоряє дід онучці:
- Дивні нині діти.
Розучилися дівчата
Навіть червоніти.
А колись були дівчата
Дуже соромливі.
Скажеш слово - червоніли,
Як той мак на ниві.
А онучка аж руками
Вдарила об поли:
- Я, дідусю, уявляю,
Що ви їм мололи!
***
Вийшла за дурного
Жартували дві подружки
В садку біля хати.
- Ось якби тобі сказали
Твої батько й мати:
- Можеш собі чоловіка
Вибрать з двох одного -
Виходь заміж за лисого
Або зка дурного.
А подружка посміхнулась
Яблуневоцвітно:
- Звісно б, вийшла за дурного.
Це не так помітно.
***
Сімейка
Де взялися ми? - онуки
Спитали в бабусі.
А бабуся пояснила
В старовиннім дусі:
- Тебе знайшли у капусті,
Тебе - в бараболі.
Тебе знайшли під вербою,
Тебе - на тополі.
Тебе знайшов на соломі
Біля клуні татко...
І тут раптом обізвалось
Якесь онучатко:
- От сімейка, так сімейка!
Хоч тікай із дому!
Хоч би одне появилось
На світ по-людському...
***
Ротик
Біля Галочки Пилип
Муркотів, мов котик:
- Дай я, серденько, тебе
Поцілую в ротик.
Я не бачив ще в житті
Ротика такого:
Горошиночка мала
Не пролізе в нього.
Він жинивсь.
Тепер бурчить:
- Не життя, а мука.
Виявляється, що рот -
Розтяжима штука.
Нині Галочка моя
Як роззявить рота,
То у неї він стає
Ширший за ворота.
***
Яке їхало, таке здибало.
Після свадьби каже Рая:
- Прости мене, Грицю!
Я від тебе приховала
Одну таємницю.
Я про це раніш боялась
Навіть говорити.
Знай, коханий: я нічого
Не вмію варити.
Я ніколи навіть супу
Іще не варила...
Гриць утішив:
- Не для того
Взяв я тебе, мила.
Не псуватимеш на кухні
Білих своїх рук ти:
Я ж не вмію заробляти
Грошей на продукти.
***
Воля остання
Перед свадьбою жених
Завітав до хати
І майбутній тещі він
Став таке казати:
- Завтра підемо у загс -
Я і ваша Таня.
Отже, в мене, значить, є
Ось які бажання.
Я бажаю всіх своїх
Друзів запросити.
Я бажаю, щоб було
Вволю їсти й пити.
Я бажаю, щоб аж два
Баяністи грали,
А не скрипочка якась
Чи старі цимбали.
Поклонився і пішов
Повагом із хати.
- Вередливий твій жених, -
Крутить носом мати. -
Щось ти вибрала не те...
- Мамо! - каже Таня. -
Хай бажає! Це ж його
Воля вже остання.
***
Голосистий синочок
Голосистого синочка
Народила мати
Син підріс та й каже: - Мамо,
Я б хотів співати.
Знаєш ти , яка зарплата
В співака-артиста?
Він одержує по двісті,
А бува й по триста.
І задумалася мати
На якусь хвилинку.
- Не спіши, ще треба довго
Тобі вчитись, синку.
Син старався, добре вчився,
Закінчив десятий
Й знов своєї: - Чуєш, мамо?
Я б хотів співати.
- Ой, без цого, - каже мати, -
Можна вік прожити.
Ще тобі, синочку, треба
Службу відслужити.
Час минув. Хлопчина службу
Відслужив військову.
- Я співати хочу, мамо! -
Заявляє знову.
- Ой, співати - то не діло, -
Відмахнулась мати. -
Йди, роби, мужчині треба
Спеціальність мати.
Працював синок, старався,
Вчився вечорами
І в роботі порівнявся
З кращими майстрами.
І напала на хлопчину
Ще одна турбота:
- Оженитись хочу, мамо,
І співать охота...
- А тепер, - сказала мати, -
Все роби, як знаєш.
Як оженишся, синочку,
Тоді заспіваєш!
***
Студент
Цілий рік студент провчився
Майже без просвітку
Та й приїхав відпочити
До батьків у літку.
Вклала мати сина спати
З дальньої дороги.
- Глянь-но, що він, - каже батько, -
Узува на ноги!
Обносився, обтріпався,
Посіклось на шкурки.
Колись отак узувались
Безпритульні вурки.
Узяв батько
Дратву й шило,
Ще й циганську голку,
Довів якось черевики
Синові до толку.
Син уранці підхопився,
Скочив на підлогу.
Що за диво? Не налазить
Черевик на ногу...
Батько збоку утішає:
- Не журися, хлопче!
Нога в тебе чималенька,
За пів дня розтопче.
Син хитає головою:
- Думали б хоч трішки.
Нащо ж було зашивати
Нові босоніжки?
***
Писака
Студент каже товаришу:
- В тебе три костюми.
Звідки маєш стільки грошей?
Це ж великі суми.
А товариш посміхнувся,
Глянув хитрувато:
- Не дивуйся, любий друже,
Я пишу багато.
- Що ж ти пишеш? Вірші, прозу?
І шлеш у журнали?
- Та ні, листи батькам пишу,
Щоб грошей прислали
***
Опасний
Серед ночі в заметіль
Стука хтось до хати:
- Гей, хазаєчко, чи пустиш
Переночувати?
Документи покажу вам,
Я боєць піхоти.
Позавчора йшли ми кросом,
Я відстав від роти.
Дві доби не їв ні крихти,
Приморозив ноги.
До своїх дійти не можу,
Замело дороги...
За дверима чути голос:
- Вірю вам прекрасно.
Я сама, а ви - мужчина...
Це мені опасно.
А солдат зубами дзвонить:
- Що тут опасатись?
Я ж два дні не їв нічого,
Не почну ж кусатись.
За дверима той же голос:
- Та воно то ясно...
Темна ніч, а ви - мужчина.
Це мені опасно.
А солдат уже аж плаче:
- Яж не їв нічого.
Я ж голодний і холодний.
Чиж мені до того?
Відчинила жінка двері,
Просить гостя в хату.
Насипає борщ гарячий,
Подає солдату.
З'їв солдат борщу тарілку,
Ще й добавки просить.
Як наївся, розігрівся,
- Мабуть, - каже, - досить.
Ти чудесна господиня,
Борщ у тебе класний,
І тепер я відчуваю,
Що стаю опасний.

Автор Павло Глазовий

Сценарії до дня Гумору гуморіїють тутечки


загрузка...

Коментарі   

 
0 #13 lfif 22.12.2016, 15:33
клас
Цитата
 
 
0 #12 лесик 18.12.2016, 11:10
крутяк
Цитата
 
 
+3 #11 ЧЕРВОНЕНКО ОЛЬГА 04.11.2016, 17:44
ПРЕКРАСНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ КОНЦЕРТУ! ОБОВ'ЯЗКОКО ВКЛЮЧИМО В ПРОГРАМУ. ДЯКУЮ!!!!
Цитата
 
 
-1 #10 Андрій 20.08.2016, 11:00
Просто супер
Цитата
 
 
+5 #9 танька 05.04.2016, 15:31
Супер просто клас
Цитата
 
 
+5 #8 танька 05.04.2016, 15:21
Клас
Цитата
 
 
+5 #7 Max_ua-ua 31.03.2016, 16:58
yes.its okey
Цитата
 
 
+7 #6 ly 31.03.2016, 12:19
Супер стишки!!!
Цитата
 
 
-7 #5 Пашка 20.03.2016, 10:06
А Я ПаВло
Цитата
 
 
-4 #4 Пашка 20.03.2016, 10:04
Норм
Цитата
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити