Вояджер-менеджер (Стецько й Уляна)

- Нарешті. Школу закінчила, атестат у кишені, дорога у світи відкрита, тільки ж хлопців десь нема. Я й плаття нове купила, і туфлі блискучі, і брови он як! - шнурочками, губки – бантиком, а всі хлопці десь пропали, навіть Стецько, що за мною найбільше бігав, і він десь запропастився.
(вбігає Стецько)

Детальніше: Вояджер-менеджер (Стецько й Уляна)