На базарі

На сцені два стільці (віз),  зіставлені спинками один до одного. Вибігає батько, гукає:
- Юрко! Юрко!  Юрасику, синку-у! Та прокидайся хутчій, кажу тобі! Та підніми врешті свій зад з перини! А то запізнимося на базар, хіба то купець нас чекатиме? Юра-а!(Виходить заспаний син). Та одягайся ти швидше! Та бігом же, бігом. Ну-у!

- Та йду, батьку, йду! Що треба робити?
- Біжи до хліва, та їсти дай поросятам! (син побіг, вертається) То ти вже дав поросятам їсти?
- Та  ж дав, дав! Вони ж самі їдять, чи то може їм помогти?
- Біжи, біжи до хліва , та коняку запрягай! Та не забудь напоїти! (син побіг, вертається з конякою - це може бути дитячий коник-качалка. Батько ставить її попереду воза).
- Коняку запріг?
- Запріг!
- Напоїв?
- Напоїв!
- Тоді біжи до курника, курку хапай, курку хапай кажу тобі! Тільки ж дивися ту бери, що не несеться! (син побіг) Та, що не несеться, кажу тобі!
- А яка не несеться?
- Чорна! Чубата, кажу! (син вертається з зав’язаним мішком). Курку піймав?
- Піймав!
- От і добре! Кидай на воза! Та скоріше, сину! Біжи порося тягни, порося тягни! (син притяг мішок з поросям) Давай! Загружай то все на воза, а я корову виведу! Корову виведу! (батько побіг, син складає мішки на воза, батько повертається) Свині погрузив?
- Погрузив!
- Курку, курку погрузив!
- Погрузив!
- Корову до задка припинай добре! Припинай, кажу тобі! (син виконує)  Все?
- Все!
- Добре?
- Добре!
- Дивися, аби нічого не забув! Тоді сідай на воза та й будемо їхати! На базар! (сідають, батько спереду, син позаду) Сідай добряче, тримайся, козаче! Та поясом підперезуйся, щоб ти не змерз та не замерз! Но-о, коняко, поїхали! Но-о, молоденька, ах прудка, веселенька! Співає:
Ой, коні мої, коні,
Я літами гон-ю,
Літа молоді-ї,
Коли вас догоню…
- Батьку, батьку!
- Трррр!... (зупиняє коня) Що, Юрко, що?
- Що будемо за цих свиней просити?
- За свиней що простити? Що на них попросиш? За дарма би віддав, аби збути, так мама дома з’їсть!
- А що, наші свині погано їдять?
- Нє-є, от би їм апетит мамин! Ціни би їм не було в базарний день! Хто їх на той базар і возив! (до коняки) Но, мала, поїхали! Трррр!


- Батьку, що вже приїхали?
- Приїхали, Юрку, приїхали! Давай, постав воза в ряду та товар до продажі підготуй, а я піду на ціни подивлюся, приціниться ж тре! Курку дай мені, може продам… (батько йде в зал до глядачів , пропонує їм курку) Купіть курку! Три дні, як понеслася! А несеться, я вам кажу, не зійти мені з цього місця, якщо брешу, такими великими яйцями, як дині. А квочка яка з неї добра! Курчаток доглядає, береже, годує, від напасті і лиса рятує! А коли б її зарізати, то юшка добра буде! 100 гривень і курка ваша! (Витягує курку з мішка, але в ньому виявляється півень, а не чорна курка. Повертається на сцену) я ж тобі казав, треба чорну курку, чубату, а ти що взяв? Ухопив півня!
- Люди, люди! Налітайте на свиней, ви ще таких свиней не бачили! Ростуть ,як на дріжджах, а їдять усе підряд.  Як би мав чим годувати, то нізащо би не віддав! Мені їх навіть і шкода, але вже як торгувать, то вже торгувать – давайте ваші зашмаркані гроші, та й по рукам! Що я прошу за цього кабанця – одну тисячу зелених долярів, та й ходіть здорові! Дорого? Який дурний за такі гроші купить? Ти краще подивися, який славний кабанюра! Та вам просто у очі дивиться – та візьми мене, та візьми мене!
- Люди! Купіть корову! Корова годована, хвайна, а як доїться! Молока – видимо-невидимо: всі бідони. відра, горнята, миски, банки, чашки, ложки – всі з молоком по вінця! Нема в чому й води принести! Кажу вам чесне слово, не продавав би, шкода, їй-бо…
- Пані, пані! Ви хочете порося? Беріть! Не пошкодуєте! Ви тіко подивіться, яке воно миле, а яке чистоплотне! Та воно вам прямо зараз підморгує! Налітайте на свиней, уже за півціни віддам!
- Ну ти подивися на нього, га? Чи ти хоч разочок йому їсти давав?  За півціни йому хочеться віддати, га! За півціни! Щедрий ти дуже! А ще чого тобі хочеться? Люди, купіть корову, ще раз вас прошу, недорого прошу, беріть, не пошкодуєте. Їй Богу, не пошкодуєте… Корову продав, свиней продали, а за курку серце не болить?
- Батьку, та корову продали, та свиней продали, а курка то чого вартувала?
- Та знаю я, яка то курка. Знаю, от горе мені з тобою. Хіба ж тобі того купця н шкода, бідолаху, що йому жінка за того когута вдома зробить…
- А знаєте, трохи й шкода! Отого купця, що тих нещасних свиней купив. Його вдома жінка дочиста з’їсть, й крихти від бідака не зостанеться, чи ви думаєте, я такий безсердечний? (сідають на воза, обоє голосять)
- Юрко, хватить скиглити! Батько піде до шинка, та пивка для ривка, а ти ще трохи молодий, поки корову продаси. Нас, мужиків, доля не цурається! Кажу тобі, сину, доля не цурається!