Шкільні смішинки

– Чому в тебе забинтована рука?
– Мене велосипед по нозі вдарив.
– А до чого тут рука?

– Я йому здачі дав.

***
 Учитель:
– А тепер я доведу вам теорему Піфагора.
Ледар із задньої парти:
– А чи варто? Ми віримо вам на слово.

***
 Один рибалка питає другого:
– Скільки ти вчора щук піймав?
– Три. А ти?
– Менше.
– Дві?
– Менше.
– Одну?
– Ще менше…

***
– Я так борюся зі своєю лінню, що коли перемагаю її, то вже не маю сили для виконання домашніх завдань, – так пояснив п’ятикласник Максим, чому він не підготувався до уроку.

***
Розмовляють двоє малюків:
– Цікаво, а чому орел так довго завис на одному місці?
– Мабуть бензин закінчився…

***
– Завтра нехай до школи прийде твій дідусь, – каже вчитель п’ятикласнику.
– Ви хотіли сказати – тато?
– Ні, дідусь. Я хочу показати йому, які помилки робить його син у твоїх домашніх завданнях.

***
Учителька:
– Ваню, пофарбуй вікна на третьому поверсі…
Через годину.
– Світлано Іванівно, вікна пофарбував! А рами треба?

***
 Біжить Сергійко вулицею, а назустріч йому – вчителька:
– А чому ж це ти, Сергійку, не вітаєшся?
– Та зараз же канікули.

***
Учитель Андрійкові:
– Ну що сказав твій тато, коли ти приніс такий поганий табель успішності?
– Він так розсердився, що краще обходьте його десятою дорогою...

***
Після уроків
— То кого ж сьогодні викликали?
— Тебе, матусю.

***
Хитрий Івась
— Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого портфеля.
— Хай вчиться допомагати старшим.

***
На уроці
Вчитель розказує учням:
— Місяць дуже великий. На ньому могли б розміститися мільйони людей. Малий Петрик зітхнув.
— Чого це ти зітхаєш? — здивувався вчитель.
— А що робитимуть ті бідні люди, коли місяць стане серпиком?

***
Досить помилок!Смішинки про школу
— Татку, наш учитель сказав, щоб ти не допомагав мені більше робити уроки.
— Чому?
— Мені досить і тих помилок, котрі я роблю сам.
 
***
Помічниця
Мати дочці:
— Чому ти так пізно повернулася додому?
— Я була в Марійки — допомагала їй робити уроки.
— Та вона ж відмінниця!
— Я допомагала Марійці робити мої  уроки.
 
***
Підготовка до маскараду
Учень запитує свого товариша:
— Як ти гадаєш, яку маску мені варто надіти на шкільний маскарад?
— Навіщо тобі маска? Вимий як слід своє обличчя — і тебе ніхто не впізнає!

***
Одна секунда до перемир'я
Двох школярів перехожий привів до школи.
— Вони вчинили бійку на вулиці.
— Неправда! — вигукнув один з учнів.— Коли ви підійшли до нас, ми вже збиралися помиритися!

***
Слухняна
Першокласниця приходить школи, а мама питає:
— Оленко, а хто за тобою сидить?
— Я не знаю, бо вчителька казала, що назад обертатися не можна.

***
Куди поспішати
— Швидше збирайся, а то запізнишся в школу,- каже мама синові.
— Нічого, школа відчинена цілий день.

***
Велика азбука
— Я не хочу ходити до школи,— захникав Петрик.
— Чому? — спитав батько.
— Тому що мені скажуть: напиши «А».
— А чому ж ти не хочеш написати «А»?
— Бо тоді мені скажуть: напиши «Б».

***
Хоч круть, хоч верть.
—  Павлику, чому в тебе один черевик  чорний,   а  другий  коричневий? - запитав учитель у хлопчика, тільки-но той з'явився в класі.- Ану біжи додому й перевзуйся!
— Та  я  вже  повертався,   тільки вдома теж один черевик чорний, а другий коричневий...

***
Цікава арифметика
— Скільки уічнів у вашому класі?
— З учителькою — тридцять п'ять.
— Отже, без неї тридцять чотири!
— Е, ні! Без учительки в класі не залишиться жодної душі!

***
Портфель з п'ятірками
Батько купив  синові портфеля і наказав:
— Дивися ж, хлопче, щоб ти щодня приносив повний портфель п'ятірок.
— А куди ж я покладу підручники?

***
«Кмітливий»
Учитель вирішив перевірити учнів на кмітливість:
—  Хто хоч один раз обпікся, той завжди боїться вогню.Скажи що-небудь схоже.
Учень відповів:
— Кого один раз вимили, той боїться води!

***
Занедужали котлети
Ігор побачив, що батько кладе гірчицю на котлети.
— Мамо, іди   швидше, котлети захворіли, тож батько ставить їм гірчичники!
 
***
Чув дзвін
Закінчується навчальний рік. Син збирається до школи:
— Мамо, зараз я першокласник, а наступного року я буду другорічником?
 
***
Штани
—  Як на твою думку,— питає вчителька, — слово «штани» — в однині чи в множині?
—  Я так думаю, що верхня частина у них однина, а нижня — множина.

***
Чудеса в решеті (зі шкільних творів)
-  «Корова  тупнула  копитом і махнула хвостом з рогами».
- «Цілу ніч у наметі пищали комарі і комахи».
- «В руках Діда Мороза була велика   палиця,  якою  він охороняв торбу з подарунками».
- «В густій бороді Діда Мороза заплутався заєць».
- «Позадиравши голови, діти дивилися вниз».
- «Він мив шию до пояса».
- «У дідуся і бабусі була кішка Мурка. Якось вона впіймала одразу двох мишок. Одну вона з'їла, а другу поклала до холодильника».
- «Годинники   бувають   висячі, стоячі, лежачі і ходячі».
- «Коли в горах злива, то іде дощ.
- «Я не люблю літати літаком, бо ніколи ще не літав».
- «Він прибив до коня підкову».


***
Не знає
Учитель фізкультури питає:
— Хто з вас, діти, уміє плавати?
— Я умію! Я умію! - загукали учні в один голос. Тільки Микола мовчав.
— А ти, Миколо, умієш плавати? -питається учитель.
— Не знаю.
— Як це не знаєш?
— Я ще ні разу не пробував.

***
Грамотна ручка
—  Оксанко, дай мені своєю ручкою пописати!
—  А хіба твоя зіпсувалася?
— Та ні, вона робить багато помилок...

***
Петрик
—  Мамо,  оцей великий шматок торта для тата? — запитав Петрик.
—  Ні, для тебе,- одказала мама.
—  Як! Такий маленький? - здивувався Петрик.

***
Маленький хлопчик вперше пішов до школи.
- Ну, і чому ж тебе, синку, навчили?
- Нічому, – зітхнув першокласник. – Звеліли завтра знову прийти.

***
Не піду до школи
- Не піду до школи! – заявив хлопчик батькам після першого дня навчання.–  
Ні читати, ні писати я не вмію, а розмовляти мені не дозволяють.
               (П. Гальченко)   
***
Економія
Після закінчення навчального року другокласник Петрик прибіг додому і радісно закричав:
- Тату, мамо, я зробив для вас економію!
- Яку економію?
- Вам не доведеться цього року купувати мені підручники!
- Чому?
- Я залишився ще на рік у другому класі.

***
Не витерпів
Вчитель заспокоїв учнів і наказав їм:
— Сидіть мені тихо, щоб, як муха пролетить, і то чути було.
Учні довго сиділи притихлі, а потім один не витерпів і питає:
— Ну коли вже та муха пролетить?

***
Важке питання
Першокласник. Тату, а сьогодні вчитель питав увесь клас, і ніхто, крім мене, не відповів.
Батько. А що ж він питав?
Першокласник. Хто розбив вікно.
Батько. Ну, а ти що сказав?
Першокласник. Ну... сказав, що вікно розбив я.

***
Коли помилок менше
— Грицю, у твоїй письмовій роботі аж десять грубих помилок! Чи не могло б їх бути менше?
— Могло б, якби робота була трохи коротшою.

***
Намалював коня
Сашко. Мамо, а наша вчителька геть не знає тварин. Мати. Звідки ти це взяв?
Сашко. Я намалював коня, а вона питає, що то таке.

***
Навчив
Учитель питає учня:
— Скільки буде три та п'ять? Учень відповідає:
— Не знаю.
— Ну от як я візьму й покладу тобі в кишеню три копійки і п'ять копійок, скільки буде разом?
— Нічого не буде.
— Та чого ж,— каже учитель,— не буде?
— А того не буде, що в мене у кишені дірка.

***
«Розв'язав» задачу
— Ти розв'язав задачі, які вчителька задала на сьогодні?
— Тільки одну, мамо.
— Яку?
— Ту, що списав у Миколи.

***
Не найгірший
— Мамо, мене вже більше не звуть найгіршим учнем.
— Молодець, синку! Ти став краще вчитись?
— Ні, до нас прийшов новий хлопчик, який вчиться ще гірше.

***
На уроці географії
— Костику, покажи на карті Червоне море.
— Щось я такого не бачу. На цій карті всі моря лише блакитні.

***
Владик пише твір
В одній школі учням дали завдання написати дома твір на тему: «Свійські тварини».
Роздаючи зошити з перевіреними творами, учителька сказала Владикові:
— Чому ти так мало написав? От подивись — Михась так само, як і ти, написав про свого собаку, але в нього вийшло більше двох сторінок, а в тебе всього п'ять рядків.
— Та ж у Михася великий собака, а в мене маленький,— відповів Владик.— Чи багато про нього напишеш?

***
Написав
— Діти! Запишіть у зошити імена людей, яких ви вважаєте найвизначнішими,— сказав учитель. Згодом він запитав: — Скільки ти вже написав, Петрусю?
— Десять. Лишився ще один — воротар...

***
Що вилупиться
— Якого роду слово «яйце»?—запитала учителька в учня.
— Ніякого,— відповів той.
— Чому?
— Бо не знаємо, що з нього вилупиться: півень чи курка...

***
Відповів
Учитель. Іванку, чи довго живуть миші?
Учень. А це залежить від кота.

***
Подовшала історія
— Чому це в тебе з історії трійка? Коли я вчився,— сказав дідусь,— у мене з історії були самі п'ятірки.
— Так тоді ж історія була коротша,— відповів онук.

***
Скільки пирогів?
У першому класі був дуже поганий учень. Вчителька не знала, що й робити, щоб навчити його арифметики. Одного разу вона повела з ним таку розмову:
— Твоя мама пекла сьогодні пироги?
— Пекла.
— Ти з'їв один пиріг, і мама дала тобі ще один. Скільки всього ти з'їв пирогів?
— Два.
— Добре. З'їв ти ці два пироги, а мама тобі дала ще два.
— Ну, ні, стільки я вже не з'їм!

***
Робив зауваження
Прийшов онук із школи. Глянула бабуся — а новий костюмчик пожмаканий, всі ґудзики повідривані.
— Що ж це ти наробив? — записала бабуся.
— Та це я Миколі робив зауваження, щоб не свистів на вулиці.

***
На уроці фізкультури
Учитель. Стань на кінець черги останнім!
Учень. Та там останнім вже хтось стоїть!

***
Не обов'язково
— Помий, Васильку, руки. Як ти підеш у школу з такими руками? — каже мати.
— Та це не обов'язково.
— Як то не обов'язково?
— Бо я у школі ніколи руки не піднімаю.

***
Хитрий хлопчик
— Татку,— питає хлопчик,— чи зумів би ти із заплющеними очима написати своє прізвище?
— Звичайно.
— То напиши його, будь ласка, в моєму щоденнику.

***
Загальний зошит
Першокласниця Олеся старанно виводила в зошиті кривульки. Брат побачив і кинувся до неї:
— Ой, що ж ти наробила в моєму зошиті!
— А хіба це твій? — здивувалася Олеся.
— Ну а чий же?
— А там написано, що то «Загальний зошит»,— то це і твій, і мій.

***
Виправдався
Хлопчик повернувся із школи додому. Глянула мати, а нова його шапка подерта і вся в грязюці.
— Це що?
— Та це хлопці...
— Що хлопці?
— Скинули з мене шапку й почали у футбола грати.
— А ти ж де був?
— На воротях стояв.

***
Хитрий Івась
— Івасю, ти такий великий хлопець, а примушуєш маленького Петрика нести свій і твій портфель.
— Це я вчу його допомагати старшим.

***
«Мій тато»
Батько та мати поїхали з дому, а Данилко, лишившись на господарстві, до школи не пішов.
Раптом телефонний дзвінок... Данилко впізнав по голосу свою вчительку:
— Чому сьогодні Данилко не прийшов до школи?
— Тому що він захворів.
— А хто це розмовляє зі мною?
— Мій тато...