Сценарій свята Осені та Врожаю

Ведуча. Добрий день, дорогі друзі! І він дійсно видався напрочуд добрим: подивіться навколо — і ви замилуєтесь дивовижною красою матінки-природи. Дерева ледь торкнула вереснева позолота.

Легенький вітерець несе срібні ниточки павутиння. Повітря напоєне незрівняними пахощами айстр, чорнобривців, жоржин… Сонце уже не таке спекотне, як влітку: воно лиш лагідно торкається обличчя, ласкавою посмішкою осяває будинки, дороги, краєвиди, вже не так рано виринає з-за неозорого обрію і чомусь квапливо поспішає увечері спати. Та зараз небо, ясне та яскраве, радіє сьогоденню.
Ви чуєте? Це тихі кроки господині — осені, яка вже при йшла на зміну теплому літу. Прислухайтесь: вона вже тут.
Звучить лагідна музика. На сцену виходить Осінь.

Осінь.
Добрий день, мої шановні
Діти, пані та панове.
Нині знов із вами я.
Осінь — ось моє ім’я.
Восени земля прекрасна.
Як завжди, прийшла я вчасно
І у села й у міста —
Всюди осінь золота.
Лист торкну — і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно-жовтим стане ліс.
Як не віриш,— подивись!

Осінь змахує рукою, на сцену вибігає танцювальний гурт, виконує «Танець осінніх листочків».

Ведуча.
Ні, це, друзі, нам не сниться:
Справді, осінь-чарівниця завітала у гаї
І творить дива свої.
Ось червоне та іскристе
На калині вже намисто,
Є у осені талан Ранком розливать туман,
Білий, молоко немов.
Осінь вся у праці знов:
Журавлі курличуть: певно,
Птах вона збирає в путь.
І, звичайно, недаремно Осінь щедрою зовуть.

Осінь.
Це приємно.
Я це знаю.
Щедрість — заповідь моя.
Познайомтесь з урожаєм:
Він усюди там, де я.
Особливо цього року
Він в нас — парубок нівроку.
Я покличу урожай:
Гей-но, брате, завітай!

На сцену виходить Урожай.

Урожай
Ось і я! Привіт, громадо!
(Звертається до Осені.)
тобі я, сестро, радий!
Осінь — це моя пора.
І приємно показати
І дорослим, і малятам:
Я вродився «на ура».
Теплий день, і небо синє.
І доречне свято нині,
Хай лунають жарти, сміх!
А земля тепер спочине.
Я на ярмарок осінній
Вас запрошую усіх!

Танець кумоньки
Усі гості свята підходять до столів, де розташувався овочевий ярмарок. За столами стоять продавці. Гостей зустрічають господині.

1-ша господиня
Наші гості довгожданні!
Щиро, щиро просим вас!
Ярмарок удався славний,
Все чудово, все гаразд:
Фрукти, овочі нівроку,
Ми зібрали залюбки.
Всі вони милують око,
Урожаю завдяки.

2-га господиня
Осінь! Ти — пора чудесна,
Ці усі смачні плоди
У дарунок нам принесла.
А погляньте-но сюди:
Цим духмяним короваєм
Із нового урожаю
Вас дозвольте привітать,
Побажати щастя й миру
І слова подяки щирі
Від душі гостям сказать.

Вклоняючись, подає Осені на рушнику коровай.

Осінь
Й вам спасибі, господарки,
Що мене не підвели,
Що вставали рано-зранку,
Працьовитими були.
І пололи, й поливали,
Доглядали сад, поля.
Про врожай свій ви подбали —
І віддячила земля.

3-тя господиня
Довелося потрудитись,
Щоби нині не зганьбитись.
Зараз — час відпочивать,
А тепер нам треба, звісно,
Для гостей веселу пісню
Та душевну заспівать.

Господині виконують пісню на мотив частівок.

Господині (разом)
Ярмарок зібрав учасно
Весь шляхетний, добрий люд.
І погода розпрекрасна,
Ех, настрій також напрочуд.
Свята ми усі чекали,
Гляньте на дари оці:
Гарний урожай зібрали
Ех, і картоплю, й гарбузці.
Уродилася пшениця,
Жито, просо та овес.
Будуть гарні паляниці
Ех, буде ситий рід увесь.
Всім бажаємо здоров’я,
Зичим щастя повсякчас.
Господарочки чудові
Ех, в Мавковичах у нас!

1-ша господиня
То ж проходьте, подивіться,
Все сподобається вам.
Продавці тут, як годиться,
Вихваляють різний крам.
А від краму, що й казати,—
Погляду не відірвати
І не відвести очей
Від плодів та овочей.

Гості проходжуються повз столів, продавці закликають їх до свого товару.

1-й продавець
Гарні яблука червоні,
В Геркулесову долоню,
Ніби з сонця промінців,
Дожидають покупців.
Ранньою росою вмиті,
В них ще чути подих літа.
Покуштуй лишень, і знай:
На землі буває рай.
І солодкі, і духмяні,
І такі вони рум’яні,
Мов соромляться чогось.
Подивіться, вони ось!
Ведуча. Справді, яблука просто дивовижні. Вони сповнені і життєдайної вологи червневих дощів, і щедрого тепла липневого сонця, овіяні привітним вітерцем трударя-серпня. Завдяки дбайливим рукам садівника, що вклав у них маленьку часточку своєї доброї душі та, звісно, (звертається до Осені та Урожаю) вам, наші шановні, маємо такі незрівнянні фрукти.

2-й продавець
А у мене є квасоля!
Буде борщ пісний, розсольник,
І повірте ви мені:
З нею пироги смачні.
Біла, жовта і ряба,
Є і спаржева, й проста.
Люде! Мимо ви не йдіть,
А квасолі прикупіть!
Крупна, бачите, яка?
В ній багато є білка.
Хочеш сильні м’язи мати?
То квасолю слід вживати!

1 - ша господиня. А ви знаєте, цей продавець дійсно має рацію. Плоди квасолі містять надзвичайно багато корисних речовин, зокрема до 30 відсотків білка. Ось у Латинській Америці квасоля є найуживанішою культурою. З неї там готують дуже багато страв. Нам, українцям, також не слід обходити цю знайому віддавна культуру.

3-й продавець
Не квасоля і не біб,
А картопля — «другий хліб».
З неї можна, так сказати,
Безліч страв приготувати.
З цього висновок простий:
Без картоплі стіл пустий.
То ж підходимо, купуєм!
Бо картопля всім смакує.

2-га господиня. Так, без картоплі, дійсно, не обійдешя ніяк, ні в будні, ні в свято. Навіть не віриться, що колись на Русі й гадки не мали про існування цієї королеви всіх овочів. Лише три століття тому вона була завезена до нас.

3-тя господиня: Про картоплю люди навіть легенди склали. Ось, наприклад, одна із них.
Російський цар Петро І, що славився прогресивністю поглядів, побувавши в Європі, скуштував смачні бульби кар¬топлі і завіз досі незнайомі бульби до Російської імперії. Цар наказав своїм підлеглим панам вирощувати і споживати екзотичний овоч. Та царські підлабузники не знали, яку саме частину рослини слід їсти.
І ось один такий примхливий пан, коли його картопля відцвіла та на кущиках з’явилися зелені кульки-ягоди, нака¬зав своїм кріпакам саме їх зібрати та подати до столу.
Розлютився пан, спробувавши таку «страву», затупотів ногами і наказав негайно викинути геть всі рослини, разом із корінням. Слуги виконали наказ пана та вивезли всю картоплю у ярок.
А тими місцями йшов бідний селянин та угледів незви¬чайні бульби. Набрав чоловік їх у торбину, приніс додому та й показав своїй дружині. Жінка, не довго думаючи, почистила дивовижні коренеплоди та й стала смажити на сковорідці. Від тієї страви поширились смачні та приємні пахощі.
А тут якраз пан проїжджав повз хатину того бідняка. Почув він запах смаженої картопельки, зупинився, та й питає, що ж то за страва така у хлопа, що так чудово пахне.
«Та то, вельмишановний пане, ті земляні яблука, які ваші служники геть викинули»,— відповів селянин.
Відтоді картопля стала шанованою культурою на столах і у бідних, і у багатих.

Ведуча. Цікаву легенду ти розповіла нам, кумонько. А картопля, справді, потребує дбайливих рук своїх господарів, інакше доброго врожаю не бачити. Це і прополка, і обгортання, і, звичайно, боротьба з численними шкідниками, серед яких лідерство належить, безумовно, колорадському жуку.

Урожай. Так, приходиться поборотись за мене з ними. А чи знаєте ви, що ще років сорок тому такого шкідника, як колорадський жук, в Україні та й взагалі у Європі, не існувало? А завезений він був випадково з Америки, зі своєї батьківщини — штату Колорадо, десь півстоліття тому. Тому жук і отримав назву — колорадський. Відомо, що ще зовсім недавно його не було і в Азії. А зараз шкідливий мандрівник перетнув невідомим чином Уральські гори і дістався аж Свердловської області, чим надзвичайно засмутив місцевих городників.
Але прямуймо далі, на щедрому ярмарку ще багато городини, яка заслуговує на увагу.

4-й продавець
Гей, дівчата-парубки!
Всі купуйте буряки!
Той ніколи не жалкує,
Хто такий товар купує.
Турок бо, а не козак,
Не шанує хто буряк.
Буряки вродились в нас
На салат, на борщ, на квас.
З’їжте зранку бурячок —
І не буде болячок.
Споживай його щоднини —
Шлунок буде, як годинник,
Бо буряк — це овоч гідний.
І «Активій» не потрібно.

Осінь. Так, і буряки гарні. Наша національна українська страва, як борщ, неможлива без буряка. Та і користь для травлення від буряків, дійсно, є. Тому буряк незамінний для дієтичного харчування при схильності до хвороб травного тракту.

5-й продавець
Ось гарбузик симпатичний,
Зовсім, зовсім невеличкий.
Це з усіх, що в нас були,
Ми найменший принесли.
Гарбузи чудові наші,
Буде з нього гарна каша.
Хто забув придбать гарбуз?
Він розлігся, наче туз.
Вранці був ще на городі,
Власній радується вроді,
В чому сумніву не має ,
Та на покупця чекає.

Ведуча. Гарбуз — не тільки смачний та поживний овоч. З ним в Україні пов’язано багато народних традицій, обрядів.

1-ша господиня. А знаю, знаю! Чудовий обряд з гарбузом при сватанні: коли парубок, що прийшов зі старостами просити дівчину стати його нареченою, був їй не любим, то і отримував замість вишитого сватального рушника ось такий пузатий гарбузик! Ото була ганьба для парубка!

2-га господиня.: Ну зате хоч каші гарбузової хлопець міг поїсти вдосталь! Однак, які гарні кавуни он продаються!

6-й продавець
А ось смачні кавуни,
Мов справжнісінькі пани.
І смугасті, і чудові!
А ось дині є медові!
Закликаю господинь:
Парочку придбайте динь!
Вас, шановні, запевняю:
Краще ласощів немає!
А корисні — надзвичайно!
Так купуйте їх негайно!

Ведучий. Можливо, не всі знають, що батьківщиною кавуна є Африка. Там і понині зростають близько десяти видів кавунів, серед них не тільки однорічні, а й багаторічні рослини. А плід кавуна — ягода, хоч і надзвичайного розміру.

3-тя господиня. А я ось надаю перевагу не солодощам, а гострим стравам. На колір та смак товариш не всяк. Дуже полюбляю, щоб у страві і цибуля була, й часничок. Ось, до речі, і вони.

7-й продавець
Ти здоровим бути звик?
То цибулю та часник,
Щоб зимою не хворіти,
Неодмінно слід купити.
Ех, цибулька прехороша,
В будь-які приправи гожа.
В мене різні є сорти.
Чоловіче, підійди!
Золотиста, традиційна,
А іще є «кримська», синя.
Вітамінів безліч має,
Всіх мікробів проганяє.

Урожай
Ех, і ярмарок багатий!
Я оглянув залюбки
Моркву, ріпу і томати,
Баклажани, кабачки.
Перці різні та капуста,
І звичайна, і цвітна.
В погрібах не буде пусто.
Що не овоч — дивина!
Та і фрукти уродили:
Груші, яблука та сливи,
І, звичайно, виноград.
Знайдеш тут усе підряд.

Осінь
Хай же в цей прекрасний час
Мелодійна пісня лине,
Хай моя пора осіння
Не засмутить, друзі, вас!

Звучить музика пісні «Куди йде дитинство». Всі учасники свята співають, Осінь танцює.

Всі учасники свята (разом)
Звідкіль приходить осінь?
З невіданих країв.
Приносить срібні роси
І золото гаїв.
Вона прийде, я знаю
У вересневий час.
І щедрим урожаєм
Порадує всіх нас.
Приспів:
Між зимою й літом
Чародійка-осінь йде,
Пофарбує віти в золоте,
Відзначають в школі
І дорослі, і малі
Щедрої свято осені.
Звідкіль приходить осінь?
Чому це вітер стих?
І неба чиста просинь.
І журавлиний крик
В безкрайній простір лине,
І чуть його здалля.
Нехай тепер спочине
Натруджена земля.
Приспів.

Свято закінчується.

Джерело


Додати коментар

Захисний код
Оновити