Різдвяний вертеп 3

Дійові особи.
1. Ангел 2. Українка 3. 1-й князь 4. 2-й князь 5. 3-й князь 6. Козак 7. Ірод 8. Ангелятко
8. 1-й пастушок 9. 2-й пастушок 10. вояки Іродові (входять всі учасники і займають місця)

Козак:

Мир тобі, українська Святине!

(- якщо в церкві, а якщо в в будинку, то – «хатино!»)

Хай Святиться тут Боже Ім`я!
Хай панує між нами щоднини
Щире слово і Правда жива!

Українка:
Хай думки і серця нам єднає всеблага християнська любов!
Досить смутку! Нам Ангел звіщає, що на землю Месія прийшов!

Ангел:
Ясна зоря засвітила, всьому світу сповістила
Щоб раділо все створіння, бо прийшло з небес Спасіння
Землю радість увінчає – Христос Ся Раждає!

Колядка (співають разом):
Вставай вставай господарю, та й в віконце спогляни
Звізда сіяє, Христа стрічає серед народу на землі.
Вона спустилась над Вифлеємом, сяйвом ясним, де Христа
Діва Марія в яслях сповила, для нас всіх радість принесла.
В чистому полі Ангел з’явився, розповів радсть пастирям,
Що в Вифлеємі і яслях на сіні, Христос родився - новий Адам.

(відбувається дія: ангел будить пастушків, котрі беруть «ягнятка і йдуть до вертепу)

По невинному ягнятку, дарунку взяли пастирі
Щоби Христові до рук віддати, поклонитись до землі.
Діва Марія повиває, а Йосиф гріє пелени,
Херувими пісні співають свому Творцеві на землі.
А в тую пору далеко зі Сходу повставало три князі.

Лукавий Ірод також збудився - його збудили вартові.

(і знову дія: входять 3 князі, назустріч їм - Ірод, повинен бути характерний, смішний, далі співають вояки:)
«Вставай царю, та й збирайся до тебе в гості князі прийшли
Тільки ти ними не втішайся – погану звістку принесли.
Кажуть, що то мов родився Цар царів і Бог богів!»
Лукавий Ірод від того слова захитався та й зомлів.

(Ірод падає, а князі розмовляють з глядачами)

1 князь:
Мир Вам діти українські,
Щастя, радість у цей час.
Ми ідем до Вифлеєму,
Просим помочі у Вас.

2 князь:
Поки зірка нам світила -
Легко було нам іти.
Але раптом якась сила
Ясну зірку загасила!

3 Князь:
Ніби хмара небо вкрила,
Нам дорогу заступила,
Щоб не сталося біди
Ми прийшли до Вас сюди.

1 пастушок:
Справді, браття, що за сила ясну зірку загасила?

Ангелелятко:
Гляньте, чи не для біди Ірод цар іде сюди!

Ірод (встає, хитаючись):
Це ж чому до Вифлеєму
Хтось так поспішає?
Хто так вільно в моїм царстві і кого шукає?

Князі співають:
Ми прийшли не з далекого Сходу
З України віками ідем.
І від свого рідного народу
Ми Христові офіру несем.

Нарожденного Бога ми просим,
Освятити страждальний наш край.
О прийми, наш Ісусику, сльози,
і людей за гріхи не карай.

Ми багатих дарів не принесли,
І без золота й смирни ідем.
Але серденька щирі і чесні
Ми Христові в офірі складем.

Ми прийшли не з Далекого Сходу -
З України віками ідем!
І від свого рідного народу
Ми Христові офіру несем!

Пастушки і Ангели співають попередню колядку:

А потім Ірод перехитрився, і так ласкаво мовив царям,
Ірод співає:
Як знайдете, то знов зайдете, я Йому теж поклін віддам!

Ангелятко (до князів):
Іншим путем ідіте – до Ірода не йдіте!

(князі не виходять, але «щось вирішують»)

Ірод ( сердито!):
Що то за причина стоїть перед очима?
То я - цар над царями!
То я – пан над панами
То я тут владу маю
І всіх дітей повбиваю!

Козак:
Один у нас є Господь,
Один над світом цар.
Його ми величаєм,
Бо Він наш Володар.
А ти - не цар, ти зрадник!
Як весь іродів рід
Тобі вже не злякати,
Не вбити Божий світ!
Бо прийшла твоя година
До пекла підеш царю нині!

(«стинає» голову)

1 князь:
Але ж нам треба шукати дорогу,
Щоб вклонитись Правдивому Богу!