Баба Яга і казкова компанія на Новий рік 2019

Баба Яга ходить по сцені, щось рахує, кроками переміряє, креслить крейдою на підлозі, заклопотано підходить до географічної карти, потім до великого новорічного годинника, придивляється, прицмокує, бурмоче:
– Те-е-к… Оту-у-т...  Ага-а-а…
Кидає скоса погляд на підлогу, потім знову на карту, щось приміряє метровою лінійкою:

– Від мене, Бабусі-Ягусі-сережка-у-вусі, ще ніхто не втікав… Колобок – не втік, Івасик-Телесик – не втік,  я на свої 300 літ бабусечка ще-е… Фізкульт-прівєт! Болячок букет, кхе-кхе… Головне, треба розрахувати правильно, щоби промаху не було…
Сердито до ведучих:
– Чого поставали? Краще закрийте завісою сцену! А то, ондечки, повсідалися, (киває на глядачів), повитріщалися, хіба тепер що втаїти можна?
Ведучий 1:
– А чому ти на святі? Здається, ми тебе не просили!
Баба Яга:
 – А прогнати нема сили! І взагалі, старість треба поважати, усі мої 350 лісових літ! Не стійте, і вікна затуліть, бо Сорока-білобока-послідкую-у-два-ока прилетить, заскрекотить, та на весь казковий ліс моє бажання-заклинання рознесе!..
Ведучий 2:  Новорічний реп тутечки!
– А може ти нам по секрету про свої новорічні бажання розкажеш? На Новий рік!
– Цур вам і пек! Не згадуйте мені ці бридкі слова «новий рік»! Бр-р-р!..
Ведучий 1:
– Ну, я так і знав! Звісно!.. Лиходійка щось надумала! Знову будуть непереливки! Скажи, чим тобі заважає Новорічне свято?
Ведучий 2:
– Неймовірна, чарівна, чудова зимова радість!
Ведучий 1:
– Подарунків багато!
Баба Яга:
– Подару-у-у-нків?! Багато? Ось доживете до моїх трухлявих літ, то дізнаєтеся про подарунки!.. То тіко Чахлику Невмирущому все однак – що тобі Новий рік, що старий. Знай, сторчма стирчить у своєму склепі, та костями торохтить!
Ведучий 1:
– А чому? Чому однаково?
– Бо він же безсмертний! Безсмертний!.. А мені кожен Новий рік таких подаруночків додає, що жубів у роті меншає та меншає, а зморшок на лобі більшає та більшає… Тепер ще й радикуліт до спини прилип. Рік за роком! Вилазить боком.
Ведучий 2:
– То, може, варто полікуватися? В аптеку сходити?..
Баба Яга:
– В аптеку? В бібліотеку! В мої роки тіко рецепти читать! А була ж! Ох!.. Була ж найкращою на весь казковий ліс! Лісовики біля мене табунами так і вертілися, яко дзиґи! А тепер? Е-е-е… Тиск уже 150 літ, як скаче, у вусі стріляє… Старість!

Ведучий 1:
– Що ж робити? Дітвора чекає Нового року!
Баба Яга:
– Чекає-перечекає! Була я у вашій аптеці. Хотіла молодильних яблук з кіло купити.
Ведучий 2:
– І що – не помогли?
Баба Яга:
– А ти ще спитай, чи я ті яблука хоч одно спробувала? Чахлик увесь урожай з аптеки і вигріб. У склепі сидить, костями торохтить, яблучка молодильні трощить. Того й невмирущий. Ну ні жить, а ні вмерти. Опускай завісу!
Ведучий 1:
– А може, все-таки завісу не треба?
– Як це – не треба? Новий рік сюди, на цю сцену, прийде! Я все розрахувала. Ось тут (показує креслення на підлозі), на перетині двох полюсів, північного і південного, холодного і гарячого, майбутнього і минулого, і з’явиться Новий рік, і поверне на 12-ту обидві стрілки чарівного новорічного годинника! І тоді – все!.. В мене випаде ще один зуб! Посивіє ще одне пасмо волосся, з’явиться ще одна зморшка,  а на носі вискочить ще одна клята бородавка… А-а-а!
Ведучий 1:
– Невже ми нічого не придумаємо? Ну, якесь новорічне диво… Аби діти не залишилися без Нового року...
Баба Яга:
– Що тут думать? Бежжуба буде баба, бежжуба-а!..
Ведучий 2:
– Було б добре, якби Чахлик поділився з тобою молодильними яблуками.
Баба Яга:
– Так він же за тридев’ять земель, у тридесятому царстві! Як добратися? Он, уже скоро дванадцята. Коли поспіть?
Ведучий 1:
– А якщо на мітлі мотнутися?
Баба Яга:
– Та суглоби так на погоду корчить, що й мітли не підніму, га…
Ведучий 2:
– Ага-а!.. А якщо спробувати по Інтернету?! (дістає мобільний телефон)
Баба Яга:
– Добре. Так і буде. Запрягай свої сани…
Ведучий 1:
– Ну, то не сани. То така світова мережа… Зв’язок.
Баба Яга:
– Так би й казав, що до саней ще треба й мотузок! Аби тягнув хто. Теж мені, диво новорічне! Тьху ти…
Ведучий 2:
– Увага! Чахлик на зв’язку! Прибув по Інтеренету.
Ведучі виходять.
Баба Яга:
– Дивися, які прудкі! Зі склепу витягли!.. Хоч яблучка прихопив?
Заходить Чахлик.
Баба Яга:
– Як добрався? Кості після санок болять?
Чахлик:
– Які сани? Сиджу собі, куняю, кості перебираю, аж ту-у-у-т… На небі блисне, над головою свисне, смугою пролетіло, на носі сіло, а поті-і-і-м – торох!.. І ми отут уже удвох. Хух… Аж дим із вух. Не бачив я ніяких саней!
Баба Яга:
– То я тебе так ви'кликала! Яблука, питаю, привіз?
Чахлик:
– Тобі? Яблука? Молодильні? І що то буде? Ха! Кістяна нога! Не Баба, а Дівка? Це перебір! Ти таку чудасію в казках бачила? Дівка Яга! Хе-кхе…
Баба Яга:
– Так мені тільки жуба поправить. Горішка укусить…
Чахлик:
– Хочеш чи не хочеш, але без моїх загадок не бачити тобі яблук, як мені взимку ситого вовка.
Баба Яга:
– Ну так я ж, те-е, недочуваю вже-е…
Чахлик:
– Хочеш молодість повернути –  прислухайся. Вуха нашорошуй. Почула, Яга?
Баба Яга:
– Га?
Чахлик загадує загадки, Баба силкується їх відгадати, але постійно невдало, потім просить допомоги в глядачів, за правильну відповідь глядача дає призи.
Чахлик:
– Твоя взяла. Тримай молодильні яблука.
Ведучий 1:
– Стоп! Стоп! Давайте спочатку запитаємо Ягу, чи не передумала вона спіймати Новий рік.
Баба Яга:
– Тепер з молодильними яблуками я молодшатиму, і не роками, а днями! Нащо мені ваш Новий рік? Хоча за компанію можу й погуляти…
Баба Яга куштує яблуко, забігає за куліси, звідти виходить красунею-сніжинкою, веде за руку Новий рік…
Свято продовжується. Хоровод.

Захищено авторським правом. Дозволено некомерційне використання. При копіюванні пряме посилання обов'язкове.