Баба Яга і казкова компанія на Новий рік 2017

Баба Яга сидить під ялинкою. Виходить Кощій.
- А-а, привіт Яга! Цілий рік тебе не зустрічав!
- Цить!

- Отак зустрічаєш безсмертного друга?! Я тебе усім безсмертним серцем вітаю, а вона мені рота затуляє! Неподобство!
- Не заважай, Кощію!
- А чим я тобі завадив? Хм!.. Сидиш собі між тлілими мухоморами, то й сиди! Я, може, теж ображатися почну! І все своє життя на тебе ображатимуся! Кожною безсмертною кісточкою! І то зважай, не одну тисячу літ!
- Я не сиджу! Я думаю!
- Он як! І про що?!
- Як правильно Новорічне свято відсвяткувати.
- Хе, а тобі чого про свято голова болить? Он, для цього ведучі є, Дід Мороз прийде (чи Св. Миколай) і та його внука, Снігурка. А ондечки, за кулісами, Сніжинки дрижаки ловлять. От вони хай і думають!
- Ага-ага-ага… Хороводика покружляти, пісеньки співати, танцюльки потанцювати…. Не буде цього! Я сказала не буде!  Баба Яга проти!!!
- Ого, яка ти сердита! А що ж буде?!
- Хе-е! Буде-е! Все буде! Я придумала! Будуть канікули. Прямо зараз. З цієї годиночки, з цієї хвилиночки, з цієї секундочки…
- Щось я ніяк не зрозумію, до чого хилить твоя нечесана макітра?
- А ти краще дітей запитай, чи хочуть  вони канікул?
(Кощій до дітей)
- Ви канікули хочете?
(Отримує від глядачів прогнозовано ствердну відповідь).
Баба Яга:
- От бачиш! Хочуть! То хай зараз і йдуть! (до дітей) Так, діточки, до побачення… Двері ондечки… Приємно було познайомитися… (до Кощія) Проведи їх до гардеробу, аби на тих радостях одягнутися не забули!
- Що, прямо зараз? Дітям до гардеробу? Чи ти з глузду з’їхала?
- Я? З’їхала? Приїхала! (До дітей) Чого сидите?! Потихеньку, не створюйте зайвого галасу, і за двері, і за двері всі… Канікули!
- А як же свято?
- А свято нікуди від нас не подінеться! Новий рік, знай, сидить уже на моєму кривому носі.
- Ага! Сидить. І ноги звісив! Та його з нетерпінням чекають всі глядачі!..
- Дочекаються вони його і вдома.
- Ніяк не розумію, що ти затіяла?  
- Зразу видно, що вчився в школі на одні двійки.
- Так то ж було 300 літ тому назад! Тоді ще двійок не придумали...
- Думай, Кощію, думай… Дід Мороз на свято прийде?
- Ну-у… Прийде.
- Подарунки дітям принесе?
- Ну-у-у… Принесе.
- А дітей на святі нема. А вони на канікулах. І тоді всі подарунки нам. До останньої цукерочки, до останньої чоколадочки, до останнього пряничка... На весь рік вистачить! Бо інакше залишимося без подарунків, як Лісовик без листя.
 (Виходить Лісовик)
Б.Я. – А ти де взявся?
Л. – Сиджу пень пеньком у лісі, в коріння мерзну, білку в дуплі колишу, а тут чую дрімучим вухом  – мене згадують! Я трохи з радості не зацвів зеленим листочком, аби ж не люта зима…  А дитячі подарунки будуть наші!
Усі  разом: - Ха!
К. – Але ж дітвора не на канікулах, а в залі! На Діда Мороза з подарунками очікує.
Б.Я. – (до дітей) Як?! Вони ще не в гардеробі? Ще сидять в залі?..
Л. – Треба їх надурити, аби скоренько звідси пішли…
Б.Я. – Щас! Так, діточки любі, діточки гарненькі, ви Діда Мороза чекаєте? (відповідь глядачів). Не буде його, не буде-е!
К. – Він сказав, що без вас обійдеться!..
Б.Я. – Цить! Не заважай брехати!
К. - Знову мені рот закриває…
Б.Я. – Знав би, що говорити! Не слухайте його, діточки, в Діда Мороза нежить! Він у лікарні.  
Л.  – Йому навіть уколи колють! І гірчичники ставлять! Ще й ноги паритимуть!
Б.Я. – Лікуватися йому до-о-вго. І прийде до вас аж наступного року, якщо здужає. Так що, малята, любі хлопчики й дівчата, гайда додому, бо канікули прогавите!
К. – Ну що, пішли?
Л. – Сидять!... Не повірили…
Б.Я. – А давай ми їх налякаємо!
К. – Завжди готовий!
Б.Я. – Ти-и? Та хто тебе боїться? Хіба собаки виють, коли твої кості околицями гримкотять…
Л. – Треба терміново викликати з дрімучого лісу, з холодного бору темну потвору  - лісове Страховидло, що білого світу за ним не видно. Аби до залу завітало та всіх перелякало.
Голос Страховидла (як варіант - в залі згасне світло, можна додавати відповідні звукові ефекти  завивання  і т.д., а можна придумати й танок Страховидла:  - Я вже йду, я всіх лякаю, від мого голосу дерева дрижать, ворони хрипнуть, вовки виють…
(Вмикається світло – на сцені нікого нема. З-за ялинки виповзає переляканий Кощій, з-за куліс висовується Б.Я. та Л.)
К. – Ух… Що то було?
Б.Я. – Страховидло…
Л. – Стра-а-а-шно…
Б.Я. – А глядачі нарешті всі  повтікали?
К. – Сидять!..
Б.Я.  – Що-о? Невже? Ляк їх не схопив, дрижаками не сколотив?
К. -  Брехати – не набрехали, налякати – не налякали… Ну що за життя отаке безсмертне, га?
Л. – Доведеться Кікімору болотну гукати, може хоч вона порятує наші подаруночки-цукерочки…
Кік. – (вибігає з-за ялинки) Я тут!  Сиджу собі за ялинкою в болотній трясовині, куняю, бульки пускаю, з жабами в піжмурки граю, коли – оп! І чарівні слова про подарунки влетіли у праве вухо! А я – оп! І ліве вухо й затулила.
Б.Я. – А навіщо?
Кік.  – Аби протягами подарунків не видуло! Але де мої подарунки? Чого я їх не бачу?!
Л. – І не побачиш!
К. – Бо Дід Мороз подарунки дітям подарує!
К. – А нам нічого не перепаде! Бідні ми кістяні злидні-і-і!
Л. – Треба зробити так, щоб глядачі вмить з цієї зали зникли! І тоді всі подарунки мені! Ну, тобто – нам…
Кік. – Дітям  брехали?
Всі – Брехали!
Кік. – Дітей лякали?
Всі – Лякали!
Кікю - Не помогло?!
Всі: - Ні!
Кік. – І сама те бачу жаб’ячим оком! Зараз ми їх змором брати будемо.
Л. – Чим-чим?
Кік. – Змором! Загадками. Як стану дітворі загадками голови макітрити, то вони і про подарунки забудуть, і про Новий рік, не кажучи вже про Діда Мороза. (Загадує Новорічні загадки, діти відгадують. Важливо, аби остання загадка була про Діда Мороза)
Виходять Дід Мороз і Снігурка.
Д.М. – Мандрували ми лісами, поспішали сніговими полями, віхолами-снігами, хурделицями-заметілями, аби з Новим роком привітати, щастя й радості побажати, подарунки дарувати…
(виступи Д.М. і Снігурки можна підібрати тут)
Снігурка - В новорічній залі гамірно й весело! А хто вас так гарно розважив?
(Діти відповідають)
 Д.М. Вся казкова компанія дітвору веселить? Ой, молодці! Постаралися… Бо ми з внучкою у віхолах ледве не заблукали. Ледве подарунків не розгубили… Спасибі Снігурці, дірку в мішку вчасно зашила…
С. – Дідусю! Давай подаруємо сьогодні подарунки всім – і дітям, і веселій казковій компанії
Д.М. – Згода!  (Вручає подарунки казковим героям) За веселу сценку і гумор! З Новим роком!
Кінець сценки – веселий сучасний танок веселої казкової компанії.

Захищено авторським правом. Дозволено некомерційне використання. При копіюванні пряме посилання обов'язкове.


Вкладення:
Скачати цей файл (Баба Яга і компанія 2017.docx)Баба Яга і компанія 2017.docx[ ]20 Кб

Додати коментар

Захисний код
Оновити