Ковалі щастя. Новорічна вистава за мотивами оповідання В.Нестайка

Дійові особи; Дід Мороз, злий чаклун Зландій, його слуга Посіпака, ковалі-годинникарі Майстер Тік і Майстер Так, слідчий Бровко Барбосович, Баба Свистуха
І дія
На сцену виходить Дід Мороз. За ялинкою ховається Баба Свистуха.

Д.М. ‒ Щоб по-справжньому радіти
Подарункам стали діти, —
До кожного щасливу мить
Таємно мушу долучить.
І я нікому не скажу,
Що зараз я туди біжу,
Де щасливі хвилини кують,
Де щасливі хвилини дають…
Баба Свистуха злісно сміється, висуває з-за ялинки під ноги Діду держак з мітли, Дід Мороз перечіплюється, падає, губить мішок з подарунками. Чути свист, звук завірюхи (для звукових ефектів бажано використовувати аудіопрогравач). Дід Мороз кульгаючи, в розпачі покидає сцену.

ІІ дія
На троні сидить лихий чаклун Зландій:
З. — Ох! Ну що за життя?! Я — всемогутній чаклун переможець, все на світі маю, що забажаю… А щастя нема!.. Сумно, нудно… Наближається Новий рік. А відомо, як ти рік зустрінеш, таким він для тебе і буде. А в мене настрій — хоч плач!
Вбігає слуга Посіпака:
П. — Ваша Злість! Знайшов! Нарешті знайшов!
З. — Та невже!  І де ж вони? Де? Та не тягни — кажи швидше!
П. — Заховалися у горах, серед лісу… Але викрасти їх звідти неможливо. Там, вони користуються казковою недоторканістю. От якби вони самі прийшли до нас… Тут їхня недоторканість не діє.
З. — То треба зробити, щоб вони прийшли!
П. — Як? Надіслати їм запрошення? Чи ж вони пришелепкуваті, щоб прийти?
З. — Звичайно, на запрошення не прийдуть. А треба у них викрасти щось таке, без чого вони обійтися не можуть. Тоді змушені будуть прийти.
П. — Ваша Злість — ви геній! Є така річ!.. Але треба поспішати! Новий же рік от-от настане! Побігли!
Втікають зі сцени.

ІІІ дія
На сцені ковалі-годинникарі Майстер Тік і Майстер Так, б’ють у золоте ковадло, поруч чарівний мішок з золотинками-щастинками (це може бути в дійсності звичайне конфетті).
М. Так: — Тік-так! Тік-так! І є хвилинка,
І в чарівний мішок
М.Тік: — З ковадла — скік!
З ковадла — скок!
Ми накуєм на цілий рік
Для всіх для вас
Щасливий час.
М.Тік: — Щось Дід Мороз затримується…  
М.Так: — Ага!  А він же у кожний подарунок щастинку-золотинку додати мусить.
Голос ззовні чаклуна Зландія:
З: — Рятуйте! Дід Мороз у Річці Часу тоне!
М.Тік: —  Чуєш, брате?!
М.Так: — Біжімо рятувати!
На сцену забігає Зландій, краде золоте ковадло та мішок з золотинками-щастинками. Тікає.

ІV дія
На сцену повертаються Майстер Тік і Майстер Так.
М. Тік  — Ой-йой! Без ковадла ми безсилі — ми не зможемо кувати!
М. Так — Треба злодіїв спіймати і ковадло повернути! Але куди вони побігли?
М. Тік — Дивись, оно щастинки-золотинки, що висипались із чарівного мішка! Вони вкажуть нам шлях!
Побігли зі сцени.

V дія
На сцену кульгаючи виходить Дід Мороз:
Д.М. — Бути не може! Ковалів нема, ковадло зникло, чарівний мішок із щастинками-золотинками теж!.. Запізнився. Де їх шукати? Без сумніву, стався якийсь злочин. Викрадення! Одна надія — на слідчого Бровка Барбосовича! Йду до нього!

VІ дія.
На сцені Дід Мороз і Бровко Барбосович
Д.М. — Здрастуйте, дорогий детективе! Поможіть! У Чарівному Замку Годин — біда! І Ковалі Щастя, і золоте ковадло, і чарівний мішок із щастинками-золотинками — все зникло! Моя версія — викрадення!..
Б.Б. — Та-ак!  Почнемо розслідування, а тоді будемо говорити про версії. Спершу треба обстежити місце злочину, понюхати, взяти слід, а тоді…
Д.М. — Але ж треба поспішати, Новий рік на носі!  Діти можуть лишитися без подарунків!
Б.Б. — Не панікуйте, пане Морозе! Слід я взяв, починаю переслідування. Вам ходити важко, тому ви лишайтеся тут і чекайте.

VІ дія.
На сцені Посіпака, чаклун Зландій (грається щастинками-золотинками)
З —  Ой, як гарно!Ой, як мені весело! Так ще ніколи не було! А тепер приготуйся зустрічати Ковалів Щастя! Он вони вже біжать! Недаремно я їм щастинки-золотинки по дорозі розкидав, щоб дорогу до нас знайшли.
П — А вони нас молотками не поб’ють? Все-таки ковалі — хлопці дужі.
З — Не бійся! Я ж — чаклун!

VІІ дія.
Ті ж  і брати ковалі.
З — Сердечно вітаю вас, дорогі брати-ковалі! Я давно чекаю на вас! Усе вийшло так, як було задумано.
М. Тік. — Нічого не розумію!  
М. Так. — Що й ким було задумано?    
З — Ображаєте!  Я все задумав — виманив вас із Замку Годин, бо там ось-ось мав з’явитися злий чаклун Зландій, який хоче знищити вас. Йому не подобається, що ви куєте людям щасливий час. Він хоче, щоб люди були нещасними. А я хочу врятувати вас. Тому й організував викрадення золотого ковадла і чарівного мішка. Ще й золотинки розсипав по дорозі, щоб ви могли відшукати мене.
П.— Правильно! Правильно! Правильно!
М.Тік — Але ж до нас от-от мав прийти Дід Мороз!
М.Так — Ми ж накували йому щастинки-золотинки, щоб він долучив їх до новорічних подарунків!
З. — До вас мав прийти не Дід Мороз, а Зландій, який обернувся на Діда Мороза. І якби не я…
П. — Правильно! Правильно! Правильно!
М. Тік   — А хто ж ви такий?
М. Так   — От-от!
З. — Я — чарівник Добряндій. І зичу всім добра. Тепер ми будемо діяти разом — ви куватимете щастинки-золотинки, а я розподілятиму їх кому слід. Наведу порядок! Бо геть усі хочуть щастя. А це казна-що! Щастя мусять мати лише ті, хто заслужив його своєю покірною, слухняною поведінкою!
П — Правильно! Правильно! Правильно, Ваша Злість!.. Ой! я обмовився!
Зландій штовхає Посіпаку.
М.Тік — Ви не Добряндій! Ви — Зландій!
М.Так  — Так-так! Ви злий чаклун!
З. — Ну й що?!  Все одно ви тепер будете працювати на мене. Бо я вас звідси не випущу!
П. — Правильно! Правильно! Правильно!
М.Тік   (змовницьки) — Ну добре! Давай кувати!
М.Так   — Давай!
М.Тік. — Тік-так! Тік-так! Тік-так! Таки Куємо зараз навпаки!
М.Так — Хай зникнуть всі хвилинки, Щастинки-золотинки!..
Посіпака кинувся до чарівного мішка З нього зникли частинки-золотинки.   
З — Що ви наробили?
М. Тік  — Ми не куємо щастя злим і підступним!
М. Так — Такого ще не бувало!
З — Не бувало — так буде! Я вас примушу!
Зландій чаклує, тричі ляскає в долоні, а Посіпака обмотує зачаклованих ковалів  мотузкою.
П — Правильно! Правильно! Правильно! Тепер не втечете!   

VІІІ дія.
Лунає пронизливий свист. Зландій і Посіпака падають на підлогу. Ковалі зв’язані мотузкою  втікають зі сцени.
З — Що це таке?!  Хто насмілився обікрасти мене, всемогутнього Зландія?! Де ти був, Посіпако?! Чому не пильнував?!
П — Ваша Злість! Та я ж упав від того свисту, як і ви! Нічогісінько не бачив!
З — Негайно в погоню!
П — За ким? Ми ж нікого не бачили.
З — Зате чули. Будемо шукати по свисту.
П — По свисту? Як?.. Свистіла якась нечиста сила…
З — А я хто?! Чаклун із чаклунів! Хоч на край світу піду, а ковалів знайду! Вперед!.. — І Зландій і Посіпака втікають зі сцени.

ІХ дія.
До палацу Зландія палацу вбігає Бровко Барбосович.
Б.Б. — Та-ак!  Нікого нема… Сліди Ковалів Щастя тут обриваються. Отже, звідси Ковалі пішли не своїми ногами. Та оскільки крил у них нема, то хтось летючий їх звідси забрав. На землі я бачу відбитки ніг лише однієї особи — візьмемо цей слід.
Бровко Барбосович йде зі сцени.

Х дія.
Баба Свистуха і брати ковалі. Поруч лежить мітла, держак сховано за куліси.
Б.С. — Я врятувала вас від того противного Зландія!  Тепер треба розв’язати вас. От зараз я свисну — і будете вільні. Не кажу я заклинання, щоб здійснилося бажання. Замість цього в мене свист — отакий я маю хист!
Свистить. Мітла проти бабусиної волі і б’є її по голові.
Б.С.  — Ой! Що таке?! Моя мітла такою зроду не була! Мітлу відкину геть, бо вона, певне, зачаклована!
Бабуся відкинула мітлу свистить і намагається розв’язати мотузку та заплутується в мотузці сама.
Б.С. — Ой-йой! І мотузка зачаклована. Рятуйте!
М. Тік  — Що? Спробуємо порятувати?
М. Так — Давай! Тільки правду скажіть, хто ви?
Б.С.  — Та відьма я!  Баба Свистуха! Але я добра відьма. Бачите, врятувала вас. А тепер ви мене врятуйте. Якщо можете…
Брати б’ють по ковадлу:
М. Так — Тік-так! Тік-так!
М. Тік — Тік-так! Тік-так!Рятуємо!Хай буде так!
Баба Свистуха звільняється з смотузки
Б.С.  — Ой, як гарно! Як же ви це зробили?
М. Тік.  — Ми просто накували вам щасливу хвилинку,
М. Так — А хіба може бути щасливим той, хто зв’язаний? От ви й звільнилися.
Б.С. — Чого ж ви самі не звільнитеся від мотузки? .
М. Тік. — Для себе ми нічого зробити не можемо
М.Так — Ми куємо щастя тільки для інших — така наша казкова властивість
Б.С.  — Накуйте мені ще хоч одну хвилиночку щастя!
М.Тік   — Не можемо.
М. Так — Щастя у неволі не кується
Б.С.   — Але ж ви щойно кували.
М. Тік — Бо вас рятували. А тепер ви задоволені?
Б. С. — Ой!  Яке там задоволення!.. Я так страждаю! Всі на мене: «Відьма! Відьма!» Хіба ж я винна, що народилася відьмою? А душа в мене добра… Думаєте, відьмі щастя не хочеться?
М. Тік — Може, вона й справді нещасна?   
М.Так — Тік-так! Тік-так!
М.Тік — Хай буде так: куємо ще хвилинку,
Щастинку-золотинку!
Б.С. — Стало весело так! Стало радісно так!..

ХІ дія.
Зландій і Посіпака блукають. За ними спостерігає з біноклем Бровко Барбосович.
З — Ну що ти повзеш як черепаха?!
П — Еге! Хе-хе. Вам добре, ви чаклун, ваші ноги не втомлюються. А мої болять, натрудилися… Та й нащо ви мене чекаєте? Нащо я вам здався?
З — Бо разом треба! Разом!
П — То ви самі боїтеся?
З — Перестань! Бо я тобі! Це переляк, а тактика. Ти підеш перший, а я за тобою.
П  — Ага! Щоб мене побили першим, а ви втечете…
З — Ну досить, досить! Розбалакався! Треба негайно перевтілюватися, щоб нас не впізнали.
П  — А в кого будемо перевтілюватися?
З — Я — у Діда Мороза, ти — у Снігуроньку. Ковалі саме чекали на Діда Мороза. Раз, два, три, чотири, п’ять!Починаю чаклувать!...  Повернись — Снігуронькою обернись!
Посіпака оббігає круг ялинки. На голові Посіпаки з’являється корона Снігурки.
З —  Зайду й собі за ялику, як повернусь — Дідом Морозом обернусь!
Зландій забігає за ялинку і повертається звідтіля Дідом Морозом. Чути свист. Зландій і Посіпака йдуть зі сцени.

ХІІ дія.
На сцені Бровко Барбосович.
Б.Б. — Та-ак!  — Заарештовувати їх ще рано. Хай приведуть мене до Ковалів Щастя. А там буду ловити їх на гарячому! Слідство триває!

ХІІІ дія   
Баба Свистуха і брати ковалі.
Б.С. (пританцьовує)
— Я щасливою такою
Ще ніколи не була!
Тралатрала-тралалала,
Тралалала-тралала!..
Ставить перед братами смаколики
Б.С.   — Їжте, пийте і гуляйте. Тільки куйте мені оті щастинки-золотинки. І я для вас нічого не пошкодую! Житимете в мене, як у раю! Все матимете! .
М.Так — Нічого нам не треба! Звільніть нас!
Б.С.  — От уперті! Звільнити я вас не можу! Та й нащо вам свобода, як ви все матимете?
М.Тік — У неволі кувати не будемо!  Щастя у неволі не кується!
Б.С.  — Ото непоступливі!. Як ви так, то і я…
Баба відбирає в братів смаколики
Б.С. — Нікуди не дінетеся! Голод і спрага примусять вас підкоритися. Нічого не дам, поки не почнете кувати.
М.Так   — А казала, що добра!   
М.Тік — І ми повірили! У добру відьму повірили!
Б.С. — За добро слід платити. Заробити треба добро. Поголодуйте, поголодуйте…

ХIV дія
На сцені  ті ж, та Зландій і Посіпака в образі Діда Мороза і Снігуроньки. Пізніше Бровко Борисович
Б.С. — Ви хто такі і що вам треба?
М.Тік  — Та ви що? Не бачите?
М.Так  — Це ж Дід Мороз і Снігуронька!
Б.С.  — Це ви нічого не бачите! А я все бачу, все відаю, бо я — відьма. Це — перевертні! (до Зландія та посіпаки)  Ану, перевертні, переверніться, у свій вигляд поверніться!
Зі Зландія Та Посіпаки злітають шапка Діда Мороза та корона Снігурки.
З — Надійшла черга моя! Чаклувати буду я! Баба-баба-бабарига, Закрутися ти, мов дзиґа!
Баба Свистуха закрутилася на одній нозі.
Б.С. (крутячись) — Ах ти, Зландій!Ах, нахаба!Покрутись і ти, як Баба!
Зландій теж закрутився.
Б.С. — Ковалів я не віддам!
З. — Заберу обох я сам!
Б.С. — Клітку ти забрать не зможеш,
Бо мене не переможеш!
З — Як тебе не переможу,
Ковалів убити можу,
 І не будуть, далебі,
Ні мені і ні тобі!
Зландій готується чаклувати…
ХIV дія
Ті  ж і  Бровко Барбосович.
Б.Б.   — Руки вгору! Казкова поліція! Ви заарештовані!
Зландій та Баба Свистуха вмить перестали крутитися, гепнулись на землю і сіли з піднятими догори руками. Посіпака перекинувся з голови на ноги, сів і теж підняв руки.
Бровко Барбосович розв’язує ковалів і зав`язує тією мотузкою Бабу Свистуху, Зландія, Посіпаку.
Б.Б. — Тепер ця вража сила
Покарана й безсила.
Тепер уже вона
Нікому не страшна!
М.Тік І М. Так.
—  Тік-так! Тік-так!
Тік-так! Тік-так!
Тік-так! — І є хвилинка,
Щастинка-золотинка!
Ми — Щастя Ковалі!
Єдині на землі
Куємо ми щасливий час
Для всіх, для всіх, Для вас!
___________
Дід Мороз вітає всіх з Новим роком.

Вистава за оповіданням В. Нестайка захищена авторським правом. Дозволено некомерційне використання. При копіюванні пряме посилання обов'язкове.


загрузка...

Додати коментар

Захисний код
Оновити