Фараони

Сценка на 6 дій.

Дійові особи:

Автор

Параска та Палажка – сільські сусідки

Марко та Степан – їх чоловіки.

Дія 1.

Автор:

   – Тихо було в селі пізнього вечора. Лишень тала весняна вода дзюркотіла по баюрах та де-не-де валував спросоння ледачий собака на повний місяць…

Село мило ноги та вкладалося спати. Лише в одному вікні блимало світло. А-ну, поглянемо тихенько, що там діється? Т-с-с….

В хаті сидять Параска та Палажка.

Параска:

   – Оце біда-а-а… Десь мого Марка вітром здуло, ще з самого ранку, а вже ніч надворі. І куди він запропастився? Мабуть, вражена, на свіженький первачок натрапив! І що мені з ним робити, га, Палазю?

Палажка:

   – Ото, сусідонько моя люба, на такий випадок у вас повинно бути оружіє. Першим ділом – макогон! Або, на худий кінець, качалка.

Параска:

   –То ж навіщо?

Палажка:

   – А як тільки прилізе до хати на чотирьох, то ви його відразу прямою наводкою! Із засади, макогоном, та по ребрах його, по ребрах!.. Ще потім разочок по тім’ячку, та поміж вуха, та буде сумирненький, як овечка.

Параска:

– О, це ідея! Тре попробувати! А то з мого Марка, наче з козла молока – ніякої користі. Золота ваша порада. Шовковим стане!

Палажка:

– Ну, буду дякувати за посиденьки. Піду гляну, чи мій миленький до хати прилізли. Я вже коцюбу приготувала…

Палажка пішла.

Дія 2

Параска та Марко, її чоловік.

Марко (хилитається йдучи) співає:

   – Ой, чий то кі-і-і-інь сто-ї-ї-їть,

Та біла гривоньк-а-а…

Сподобалась мені, сподобалась мені

Та-я дівчинонь…

Параска:

   – Горілонька! Явився! Де ж це тебе чорти носили цілий божий день? Роботи не поробиш, мені не поможеш, а я ж як бджілка льотаю, все хазяйство на мені. У-у-у….

Вражина!!...

Марко:

   – Ой, Парасю, не сварися…. Не буду більше, ой! Які ж в тебе страшні кулаки! А макогон!.. Я ж нічо, я тільки з кумом відро пива випив! І то – на двох!...

Параска:

   – Буде тобі пиво! Разом з таранькою! І раками!

Марко:

   – Парасю, не бийся! Я взавтра буду слухняним. Всю домашню роботу перероблю. Свиней нагодую, корову подою, курей попасу, в хаті підлогу видраю і їсти, їсти наварю, і сніданок, і обід, і вечерю!...

Параска:

– Ну дивись, вража личино!

Дія 3

Автор:

– А в цей час у Палажки в хаті спав Степан, хропів на всю хату. Подивимось, що діється в їхньому домі.

Степан (хропе).

Палажка (входить):

– А-а, песиголовець, де ж то його носило цілісінький день? Весь в болоті, ніс - і той обмурзаний. Ой, людоньки, що ж це воно робиться?! Де, де це та моя коцюба? (дістає з-під лавки)

Степан (підскакує):

   – Сонце моє, не бийся!

Палажка:

   –Де, бродяго, був?! Чого ніс у болоті, га? Ось я зараз тобі ребра натовчу, будуть тобі духопелики! Ніч погнала з дому, ніч пригнала. Ледащо! Кажи – де був?

Степан:

   – Правду, правду скажу! Зранку ходив до кума, а він саме кабанця колов, а який кабанець без шкварки, а потім – заспівали-и, а що потім – той не знаю…

Палажка:

   – А не танцювали? Ось я тобі зараз пригадаю!

Степан:

   – Ні-ні, не треба, я буду хорошим, хочеш, я тобі взавтра і посуд помию, і вареників наварю?..

Палажка:

   – Ага, хоч до вавки прикладай! Дивись, щоб із хати ні на крок! А інакше-е!..

Дія 4

Параска і Палажка.

Автор:

   – Наступного дня, тільки сонце у віконце, сусідки біля перелазу поставали язики почесати.

Параска:

   – Здрастуйте, Палазю!

Палажка:

   – Доброго й вам, Парасю!

Параска:

– А в мене така новина, така новина, аж язик свербить, так кортить розказати.

Палажка:

– Та ж і в мене трапилась оказія, зроду-віку такого не було.

Параска:

   – Мій Марко-о…

Палажка:

   – А мій Степа-а-н…

Разом:

   – Сказали, що всю роботу за нас робитимуть! О!

Палажка:

   – Парасю, а чи є у вас губна помада?

Параска:

   – А як же? За лежанкою! А у вас є духи та лак для нігтів?

Палажка:

   – Хо, обізатєльно, в ковбашці! Ото сьогодні підемо вечерком до клубу, а вони нехай вкалують!

Дія 5

Марко та Степан.

Автор:

– А бідний Марко та бідний Степан, схлипуючи, варили їсти….

Марко:

   – І як вона ту картоплю оббирає, я ж її і так, і сяк – нічого не виходить! Степане, а чи потрібна в борщі вода?

Степан:

   – Ти знаєш, щось не пригадую, чи є в борщі та вода, чи нема. Мені саме головне, аби там м'ясо було. Багато!

Марко:

   – А що це ти ліпиш? Якась калапеця….

Степан:

   – Ото в мене будуть вареники!

Марко:

   – Оце?!!! Так воно ж ні на вареники, ні на галушки з млинцями ніяк не схоже! Його й собаки їсти не захочуть.

Степан:

   – Мабуть, не захоче моя Палажка таке вариво їсти!

Марко:

   – А в мене, дається, борщ пригорів, якийсь такий бридкий…

Степан:

   – А смерди-и-ть! Та цим борщем і свиней потруїти можна!

Марко:

   – Як і твоїми варениками!

Разом:

– І що ж воно тепер буде? Біда , та й годі!..

Дія 6

Автор:

   – Тут і Сусідоньки, Параска та Палажка, нагодились… Певно, обідати. Приємного їм апетиту!

Палажка:

   – Щось горілим смердить…

Параска:

   – І тісто по всій хаті, геть і на воротах – клаптями!

Палажка:

   – А що ж тут було? Кажіть-но, чоловіченьки…

Параска:

   – Признавайтесь, хотіли хату спалити?

Палажка:

   – А хвіртка чого тістом заляпана, га?

Марко:

   – Простіть нас, любі!

Степан:

   – Ми їсти хочемо!

Марко:

– Ми ж без вас, як без рук.

Степан:

– Давайте помиримось…. Тільки нагодуйте…

Параска і Палажка (разом):

– Ото щоб знали, як жінок не шанувати. Буде наука!

Захищено авторським правом. Дозволено некомерційне використання. При копіюванні пряме посилання обов'язкове.

Гриця женять тутечки