Урок - 2. Якби діти вчителями стали...

Вчитель (учень) сидить за столом. За партами замість вчителі (учні). Він зосереджено гортає журнал, зиркаючи поверх окулярів на клас:

- Отак! Знов те саме! Нема!.. Півкласу нема. А дзвінок на урок для кого, га? Для мене? Я вас питаю!..
Вчителька біології Ольга Петрівна (несміло):
- Дл-я-а учня-а-а…
Вчитель:
- А що так несміло?.. Що за переляки? Може, у вас які сумніви, га-а?!
Вчителька біології Ольга Петрівна:
- Нем-а-а…
Вчитель:
- Тоді вам сьогодні два! Пара! Нє! Це дуже багато! Одиниця. Кілок. І по заслугам.
Вчителька англ. Варвара Семенівна (теж несміло):
- А за що ви… їй… І відразу один-н-ицю?..
Вчитель:
- Не відразу, а вчасно! Це по-перше. А по-друге - за надмірну самовпевненість! Бо не сумнівається тільки дурний! Ясно?!
Вчителька англ. мови Варвара Семенівна:
- Я-асно…
Вчитель:
- А що вам ясно? Як може бути ясно, коли до книжки руки не доходять! І голова, бачу, теж. А чого це ви по-нашому щебечете? Чи то мені здалося? Де ваша разюча англійська? Не чую! Мову англійську погано вивчав, поки англійця іще не стрічав, ги-ги... Так, Варваро Семенівно? Дую спік інгліш?
Вчителька англ. Варвара Семенівна:
- Йєс ай ду-у-ю….
Вчитель:
- Куди ще дую?! У вуса не дую, зразу видно! Очі словника не бачили! А 100 слів кому казалося вивчити на канікулах? Чи тому стовпу, що на клумбі? І взагалі, хто знову розлив у класі ацетон? Чия робота? Манікюри порозводили! Дихнути нема чим.
 На порозі класу з’являються захекані фізрук і трудовик, ніяково переминаються з ноги на ногу.
Вчитель:
- Ага! Явилися - не запилилися!
Трудовик Валерій Павлович:
- В-вибачте за запізнення…
Вчитель:
- Чи то вперше! Вломилися вони! А стукати хто буде, га, Валерію Павловичу? Де були?! Ва′рвари!
Вчителька Варвара Семенівна:
- Я?! Знов? За що винна?!..
- Варваро Семенівно, ви поки що в прольоті. Як фанера над Лондоном. Англійську тепер зубрити мало! Треба ще й історію вчити. Бо без неї, як то кажуть, вам ні в тин, ні в ворота.
Фізрук Сергій Іванович:
- Ми-и це-е.. Були…
Вчитель:
- Що ми, що ми?! Сергію Івановичу! Були вони! Загули! Та я вас, шибеників, наскрізь бачу! Прогуляли 15 хвилин уроку, 15! Цілих 15 хвилин навіки і безповоротно змарнованого часу!
Вчитель трудового навчання Валерій Павлович:
 - Ми… в таалєті…
Вчитель:
- Шо? В таалєті? Половину уроку в туалеті! Це рекорд!.. На стінах писати є, а в зошиті нема!.. Де щоденники?!
- Трудовик:
-  А н-н-ащо вам щоденники?
Вчитель:
- Ваші рекорди записувати!
Фізрук:
- Так ми те-е… Забули…
Вчитель:
- А голову ви не забули? За пазухою дивився? Скажи батькові,  нехай він тобі щоденники носить! Забули вони!.. А перекурити не забули?
Трудовик (сигарета закладена за вухо):
- Ми не-е курили…
Вчитель встає з-за столу, проходиться між партами:
- А сажа чого по класі літає? Клаптями! Чи то кому не видко? Я все-е чую! (вчитель витягує сигарету з-за вуха) А ще що? Чупа-чупс?? Сажотруси! Як стій та дивися! Два димарі… То ацетон, то сажа! Сідайте!.. Батьків у школу! Перед мої очі!
Підходить до вчительки біології Світлани Миколаївни.
- Світлано Миколаївно, ви б здоров’ячко поберегли!  Ну скільки можна висіти в телефоні?!
Вчителька біології:
- Я Вікіпедію… Домашнє-є…
Вчитель:
- Домашнє?! Та невже! Шото на вас не похоже... Вдома треба робить домашнє! У Вікіпедії вона! А не Вконтакті? Мене не обдуриш… Знаю я ваші Вікіпідеї. То Віті есемеска, то Жені, а вчора була Сірожі… Я вам скажу по всій серйозності  - опрєдєляться треба, Світлано Миколаївно, у своїй біології, куди вона вас кличе. А сьогодні вам – два!
Вчителька біології:
- Ну хоч би вже трієчку…
Вчитель:
- Вам три на шару постав, то ви й четвірку заканючите! Ото коли врешті виберете, кому писати есемески - Віті, Жені чи Сірожі, то й буде вам тоді три! Оцінку ще заробить треба! Трудом!
Воєнрук Дмитро Павлович стріляє кулькою з ручки у спину вчителя. Мимо.
Вчитель (повертається до воєнрука):
- Та-ак! Знов заліки зі стрільби? Два!
Воєнрук:
- Не маєте права-а!
Вчитель:
- Я? Не маю? Аж бігом!
Трудовик:
- А оцінки за поведінку не ствавлятьс-я-а!
Вчитель:
- А я за погану стрільбу! Мазіли! Щоденники на стіл! Обидва!..  
Фізрук:
- У нас щоденник один на двох…  
- А як з гуся вода, га? Упал-отжався! Ну то і двійка на двох! По одиниці!
Вчитель підходить до вчителя хімії Миколи Семеновича.
- А що це ви, Миколи Семеновичу, під партою длубаєте? Знов жуйку приліпили?
- Нє-а… Зошит дістаю …
- Ага! Зошит! А шкаралупи чого під партою? Горіхи хрупаєте! А хімічна формула горіхів яка?
-  Нема такої формули...
- От бачите, нема! Чого ж ви їсте на уроці те, чого нема?!
Вчитель до всіх.
- А от у мене вже через вас уже і настрою нема! Дисципліна - нуль, знання - нуль, робота -  нуль. Ну зо мені з вами робити, га?
Учні
- Ми знаємо, що вам робити!
Вчитель:
- Що?
Послухати наші щирі вітання! Бо сьогодні ваше свято, дорогі вчителі! І бажаємо вам завжди мати хороший настрій!
Забігають всі учні класу:
- Бажаємо вам здоров’я!
- Бажаємо вам щастя!
- Бажаємо вам вдячних учнів!
....
(варіантів вітання може бути безліч)

Сценка Урок тут. Заходьте!

Захищено авторським правом. Дозволено некомерційне використання. При копіюванні пряме посилання обов'язкове.


загрузка...

Додати коментар

Захисний код
Оновити