Урок - 2. Якби діти вчителями стали...

Вчитель (учень) сидить за столом. За партами замість вчителі (учні). Він зосереджено гортає журнал, зиркаючи поверх окулярів на клас:

- Отак! Знов те саме! Нема!.. Півкласу нема. А дзвінок на урок для кого, га? Для мене? Я вас питаю!..
Вчителька біології Ольга Петрівна (несміло):
- Дл-я-а учня-а-а…
Вчитель:
- А що так несміло?.. Що за переляки? Може, у вас які сумніви, га-а?!
Вчителька біології Ольга Петрівна:
- Нем-а-а…
Вчитель:
- Тоді вам сьогодні два! Пара! Нє! Це дуже багато! Одиниця. Кілок. І по заслугам.
Вчителька англ. Варвара Семенівна (теж несміло):
- А за що ви… їй… І відразу один-н-ицю?..
Вчитель:
- Не відразу, а вчасно! Це по-перше. А по-друге - за надмірну самовпевненість! Бо не сумнівається тільки дурний! Ясно?!
Вчителька англ. мови Варвара Семенівна:
- Я-асно…
Вчитель:
- А що вам ясно? Як може бути ясно, коли до книжки руки не доходять! І голова, бачу, теж. А чого це ви по-нашому щебечете? Чи то мені здалося? Де ваша разюча англійська? Не чую! Мову англійську погано вивчав, поки англійця іще не стрічав, ги-ги... Так, Варваро Семенівно? Дую спік інгліш?
Вчителька англ. Варвара Семенівна:
- Йєс ай ду-у-ю….
Вчитель:
- Куди ще дую?! У вуса не дую, зразу видно! Очі словника не бачили! А 100 слів кому казалося вивчити на канікулах? Чи тому стовпу, що на клумбі? І взагалі, хто знову розлив у класі ацетон? Чия робота? Манікюри порозводили! Дихнути нема чим.
 На порозі класу з’являються захекані фізрук і трудовик, ніяково переминаються з ноги на ногу.
Вчитель:
- Ага! Явилися - не запилилися!
Трудовик Валерій Павлович:
- В-вибачте за запізнення…
Вчитель:
- Чи то вперше! Вломилися вони! А стукати хто буде, га, Валерію Павловичу? Де були?! Ва′рвари!
Вчителька Варвара Семенівна:
- Я?! Знов? За що винна?!..
- Варваро Семенівно, ви поки що в прольоті. Як фанера над Лондоном. Англійську тепер зубрити мало! Треба ще й історію вчити. Бо без неї, як то кажуть, вам ні в тин, ні в ворота.
Фізрук Сергій Іванович:
- Ми-и це-е.. Були…
Вчитель:
- Що ми, що ми?! Сергію Івановичу! Були вони! Загули! Та я вас, шибеників, наскрізь бачу! Прогуляли 15 хвилин уроку, 15! Цілих 15 хвилин навіки і безповоротно змарнованого часу!
Вчитель трудового навчання Валерій Павлович:
 - Ми… в таалєті…
Вчитель:
- Шо? В таалєті? Половину уроку в туалеті! Це рекорд!.. На стінах писати є, а в зошиті нема!.. Де щоденники?!
- Трудовик:
-  А н-н-ащо вам щоденники?
Вчитель:
- Ваші рекорди записувати!
Фізрук:
- Так ми те-е… Забули…
Вчитель:
- А голову ви не забули? За пазухою дивився? Скажи батькові,  нехай він тобі щоденники носить! Забули вони!.. А перекурити не забули?
Трудовик (сигарета закладена за вухо):
- Ми не-е курили…
Вчитель встає з-за столу, проходиться між партами:
- А сажа чого по класі літає? Клаптями! Чи то кому не видко? Я все-е чую! (вчитель витягує сигарету з-за вуха) А ще що? Чупа-чупс?? Сажотруси! Як стій та дивися! Два димарі… То ацетон, то сажа! Сідайте!.. Батьків у школу! Перед мої очі!
Підходить до вчительки біології Світлани Миколаївни.
- Світлано Миколаївно, ви б здоров’ячко поберегли!  Ну скільки можна висіти в телефоні?!
Вчителька біології:
- Я Вікіпедію… Домашнє-є…
Вчитель:
- Домашнє?! Та невже! Шото на вас не похоже... Вдома треба робить домашнє! У Вікіпедії вона! А не Вконтакті? Мене не обдуриш… Знаю я ваші Вікіпідеї. То Віті есемеска, то Жені, а вчора була Сірожі… Я вам скажу по всій серйозності  - опрєдєляться треба, Світлано Миколаївно, у своїй біології, куди вона вас кличе. А сьогодні вам – два!
Вчителька біології:
- Ну хоч би вже трієчку…
Вчитель:
- Вам три на шару постав, то ви й четвірку заканючите! Ото коли врешті виберете, кому писати есемески - Віті, Жені чи Сірожі, то й буде вам тоді три! Оцінку ще заробить треба! Трудом!
Воєнрук Дмитро Павлович стріляє кулькою з ручки у спину вчителя. Мимо.
Вчитель (повертається до воєнрука):
- Та-ак! Знов заліки зі стрільби? Два!
Воєнрук:
- Не маєте права-а!
Вчитель:
- Я? Не маю? Аж бігом!
Трудовик:
- А оцінки за поведінку не ствавлятьс-я-а!
Вчитель:
- А я за погану стрільбу! Мазіли! Щоденники на стіл! Обидва!..  
Фізрук:
- У нас щоденник один на двох…  
- А як з гуся вода, га? Упал-отжався! Ну то і двійка на двох! По одиниці!
Вчитель підходить до вчителя хімії Миколи Семеновича.
- А що це ви, Миколи Семеновичу, під партою длубаєте? Знов жуйку приліпили?
- Нє-а… Зошит дістаю …
- Ага! Зошит! А шкаралупи чого під партою? Горіхи хрупаєте! А хімічна формула горіхів яка?
-  Нема такої формули...
- От бачите, нема! Чого ж ви їсте на уроці те, чого нема?!
Вчитель до всіх.
- А от у мене вже через вас уже і настрою нема! Дисципліна - нуль, знання - нуль, робота -  нуль. Ну зо мені з вами робити, га?
Учні
- Ми знаємо, що вам робити!
Вчитель:
- Що?
Послухати наші щирі вітання! Бо сьогодні ваше свято, дорогі вчителі! І бажаємо вам завжди мати хороший настрій!
Забігають всі учні класу:
- Бажаємо вам здоров’я!
- Бажаємо вам щастя!
- Бажаємо вам вдячних учнів!
....
(варіантів вітання може бути безліч)

Сценка Урок тут. Заходьте!

Захищено авторським правом. Дозволено некомерційне використання. При копіюванні пряме посилання обов'язкове.


Додати коментар

Захисний код
Оновити