Мова кохання

Дійові особи: Клава – старшокласниця, (Іра) Нюся – її молодша подружка, (Іванка) Орися – їхня подружка (Тоня). Нюся і Орися стоять і теревенять.
Орися: Нюсь, Нюсь, а ти чула, як Ірка з восьмого класу з своїм кавалєром, що з клубу її проводжав, повелася?

Нюся: То з ким то?
Орися: З Павлом Кукаренком.
Нюся: Ой, цей Павлик, така лапочка! Чуть шо, втікає з уроків і на турнік, і на турнік. Такі мускулі накачав, каже: «Сила єсть, ума не треба».. А як та Іра з таким орлом повелася?
Орися: Підходить він до неї на перерві і каже : «Привіт, мала, як ти там, скучала за мною?», а вона йому: «Не встигла ще, мій соколику». Він: «Це добре, не хотів, щоб ти страждала, через любов до мене». Вона йому: «А повернись-но в профіль… » Він: «Чому?» А Іра йому: «Хочу глянути, може побачу, і що я в тобі вчора знайшла». А цей Кукаренко, уявляєш, повертається, ще й біцепси показує. Ну вона йому показала інше (крутить пальцем біля виска) й каже: «А скакай но на свого білого ішака і гайда звідси, бо ти не мій принц» - і пішла.
Нюся: Орись, слухай, а Кукуренко, напевно,  так і не зрозумів , що вона з нього прикололася?
Орися: Ні, поки Микола Романюк не заіржав. Його-то Павло і використав як скакуна.
Нюся: А, точно, я бачила як Микола Павла по сходах возив туди-сюди. Ше й кричав: «Вперед, мій вірний коню!»  Я то думала, що Коля йому щось програв.
Заходить Клава.
Клава: Привіт, дєвкі.
Нюся: Привіт!
Орися: здоров!
Нюся: Ну, як ти там, тримаєшся?
Орися: Важко до екзаменів готуватися?
Клава: Не знаю, ще не бралася. Хоча кажуть, що важко. Найгірше, дівчата, що не знаю я, на кого  вчитися хочу.
Нюся: Ти вчитися хочеш? Ти шо, дурна?
Орися: І я не знаю. Тато каже на паріхмахера, а мама -  на швачку.
Клава: А в самої серце до чого лежить?
Орися: Я їсти люблю. Може на повара?
Нюся: Знаєш шо, подруга, а готувати ти любиш? Помню, як минулого разу як я в тебе була, ти «Мівіну» приготувала, накришила туди ковбаси і переконувала мене, шо то «Шато-бурбон по-Орлеанськи»
Орися: Але ж ти ж їла, аж за вухами лящало. Ще й ложку вилизувала!
Нюся: Ну їла, але після того я на три дні охкала в лікарні з розладом шлунку.
Клава: А то тоді, як казали, шо тебе хтось отруїти хотів, ще міліція до школи приїжджала.
Нюся: Угу, то тільки потім виявилося, що то харчове,  я вже думала , що гаплик мені буде. І тільки тоді, як Орисечка принесла  в палату до мене  «Мівіни», яку я ще не доїла, все стало ясно.  Уявляєш, Клавка, просинаюся в ночі ( їсти мені не хтілося, то я те «Шато бурбон по-Орлеанськи» на столі залишила),  а  до столу таргани збігаються. І то прибіжать, понюхають і драла звідти, прибіжать, понюхають і драла . Я й поняла, шо то шось не ладне. На ранок забрали те «Шато бурбон», так лаборант, що його досліджував виграв Нобелівську премію за відкриття невідомого елементу таблиці Мендєлєєва.
Клава: А я знаю анекдота прикольного про тарганів. Розказати?
Орися: Звісно.
Клава: у мужика одного таргани були. І шо він не робив, шо не придумував – нічого не допомагало. То йому один знайомий пропонує: «Ти візьми, повикидай всі харчі з холодильника, всі крихти повимітай і напиши скрізь таблички  «Жерти нічого!» Мужик так і зробив. Понаписував ті таблиці та й ліг спати. А вночі просинається від того, що хтось його будить. Дивиться, аж то таргани. Старший з них і каже: «Мужик, вставай, ми тобі пожерти принесли»
Орися: Ой, добре, ну а ти от на кого підеш (питає у Нюсі)?
Нюся: Не знаю. От би олігарха знайти якогось. Щоб нічого не робити, а тіко салони краси, конкурси, закупи, машинки круті, плаття, тортікі різні.
Клава: О, то в тебе є план у житті, ти точно знаєш, чого хочеш. А що, от би було добре, якби у школі ввели уроки по сімейному строїтельству. Я б собі його на екзамен  вибрала.
Нюся: Слухайте, раз вже за це зайшла мова, то чому часто буває, шо хлопці такі нездогадливі. От чого вони не розуміють, що коли я кажу «Я товста» , то це значить «Скажи мені, що  я – красуня» А коли кажу «Я винувата»…
Клава: То це значить «Ти ще пошкодуєш». Або «Нам слід» значить -  «Я хочу»
Орися: А коли дівчина каже: «Вирішуй сам» , то це значить «Хіба ж не зрозуміло, мій тупенький котику?». Або коли кажу «Річ не в тобі, річ в мені», то значить:  «Річ не в мені, річ в тобі»
Нюся: ну з нами то все зрозуміло, а от що думають хлопці, коли говорять: «Я тебе люблю!»
Клава: Я переведу: «Ти просто неймовірна красуня!»
Нюся: Ну добре, а коли «Ти просто прекрасна!»
Орися: Він думає « І що з  людиною  косметика може зробити!»
Клава: А мені один підходить і каже «У мене ніколи не було, щоб так відразу, як в вир!
Нюся: О, боже, ото тайна:  «Всім так говорив, і завжди спрацьовує!»
Орися: А якщо каже: «Давай зостанемося друзями»
Нюся: Фі, просто: «Ти страшна потвора»
Орися: «Я хочу сконцентруватися на своєму навчанні».
Клава: «Ти страшна потвора.»
Орися: «Річ не в тобі, річ в мені»
Нюся: «Ти страшна потвора»
Орися: «У мене  вже є  дівчина»
Клава: «Ти страшна потвора»
Орися: «Мені потрібно розібратися в собі»
Нюся: «Ти потвора»
Орися:А  «Я ставлюся до тебе, як до сестри»?
Нюся і Клава: «Ти страшна потвора!!!»
Орися: То шо ж виходить -  хлопців зрозуміти простіше, ніж дівчат.
Нюся: Виходить так. Сумно, але виходить, що треба бути красунею, тоді завоюєш і олігарха, і свого принца. Але ж краса наша не вічна.
Клава: Значить  на неї не слід покладатися повністю, треба таки вчитися і розвиватися. Тай на свого судженого повністю покладатися не можна.
Орися: Це до свадьби він принц, а потім хто зна.
Нюся:  Може він як у казці,  навпаки,  жабою стане...

Джерело


Додати коментар

Захисний код
Оновити