Сценка на святого Миколая

Чортик1:
Привіт, дзень добрий, гутен таг!
Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть антипком,

До вас примчав я аж із пекла,
У вас — зима, в нас — хата тепла,
У вас — мороз за хвіст щипа,
І снігу в очі насипа,

Не дивиться, що я тут гість,
Морозить, студить, як на злість.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,
Поки влізу десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!

(Під звуки музики пританцьовує та співає)

Ух, ух, ух, ух....
Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач —
Грійся, чортику, та й скач!

(перестає танцювати)

Трохи розігрівсь.... Та цить!

(В кінці залу задзвонили дзвони).

Хтось до мене вже спішить,
Десь би тут сховатись треба.

(Ховається за завісою. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка:
Чом, Тарасе, не видати ні одного агеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий не прибуде до дітей?

Тарасик:
Неможливо це, сестричко! Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім. Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає, він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно, не вели себе свавільно,
І чужого научались, та й свого не відцурались.

Яринка:
Ми до Господа молились, щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти, перешкоди всі збороти
І колись такими стати, як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина й наша рідна Україна

Миколая доброту всі у світі знають
І про Нього усі діти весело співають,
Величають в святу днину славнії діла,
Щоб вкраїнська дітвора щасливою була

(Звучать дзвіночки)

Тарасик: (прислухається)
Сестро, чуєш?

Яринка:
Це дзвіночки!

Тарасик:
Ангелів голосочки!

1-й ангел:
Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у вашу я оселю.

2-й ангел:
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій.

(Чортик чхає за завісою).

1-й ангел:
Тихо, діти! Хтось тут є. Треба подивитись.

(Ангел шукає когось на сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену).

Чортик: (плаче)
Ой-ой-ой! Болить.

1-й ангел:
Ось цей боягуз. Бачите, як сховався!

Чортик:
І зовсім я не боягуз! Я до всіх нечемних дітей із самого пекла примчався і прутики вербові приніс. (Показує в’язку).

І кожен з прутиків придасться
Усім лінивим, що не вчаться!
Не слухають батьків своїх,
Усі вони друзі мої.

(Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків).

Чортик:
А це не мої діти, бачу,
З горя мало не заплачу-у-у

(Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків)

2-й ангел:
Просим, глянь, Дідусю Божий:
Перед містом на дорозі
Ми зустріли цих дітей.

Святий Миколай:
Мир вам, діти!

Яринка:
О, святий наш Миколаю! Не прогнівайся, благаю,
Що Тобі на зустріч ми серед ночі і зими
Аж за місто вийшли з хати!
Ми хотіли привітати,
Й поклонитися Тобі...

Тарасик:
Правду мовимо Тобі!

Святий Миколай:
Добрі діти — вас я знаю!
Правду із сердець читаю,
З ваших синіх оченят —
Дуже, дуже з того рад!

Тільки ви вночі взимі
Не пускайтеся самі
Віддалік від ваших хат!

Тарасик: (до ангелів)
Ми гадали, слуги Божі, що поможем вам в дорозі,
Шлях в село ми вам покажем, хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай:
Нам якраз туди пора, де чекає дітвора,
Щоб її дійснилась казка.

Тарасик:
О, то просимо! Будь ласка!
Тут місток, там першій дім,
Парк і зал...

Святий Миколай:
Хутчіш ходім!

(Знову відізвалися дзвіночки, висовуються чортики):

Чортик:
Даремно я сюди пригнався,
Замерз, і нежиті набрався. (чихає)
Брів я снігами без кожуха,
Відморозив собі і ніс і вуха.

Друзів моїх тут нема —
Все пропало...все дарма!...
Братику рідненький мій,
Перемерз я — розігрій!

Тарасик:
О, чортів я розумію!
Зараз я й тебе зогрію...

(з мітлою женеться за Чортиком, той втікає)

Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.

Яринка:
Ось ми в залі! Погляньте — Оля, Галя,
Ромки, Славки, Петрусі — українські діти всі!

Святий Миколай:
О, спасибі, друзі браві, що дорогу показали!
За цю поміч, милі діти, буде вас Ісус любити,
А Ісусикова Мати все вам буде помагати.

(Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до края сцени і благославляє громаду дітей):

Мир вам, любі! Ласка Божа ваші душі хай осяє!
А громада ваша гожа, мов чудова квітка-рожа,
Хай росте і розцвітає
Без пригоди злої, лиха, мамі, татові на втіху,
А народові на славу!

(до ангелів):

А скажіть, небесні діти, — Ви ж для них найліпші свідки —
Чи ті діти, що у залі, ті спереду і там далі,
Більші, менші і маленькі, цілий рік були чемненькі?
Чи молитву рідну знають? Бога нею прославляють?
Чи шанують рідну мову, українське рідне слово?

2-й ангел:
Так, вони були чемненькі,
Тата слухали і неньки.

1-й ангел:
Так, і моляться, й читають, різні пісеньки співають,
Галі, Роми, Андрійки, Олі, бо добре вчаться у рідній школі.

Святий Миколай: (до дітей, що у залі)
Ну ж бо, діти, сміливіше йдіть до мене всі скоріше,
Розкажіть мені, ви, діти, що навчилися робити?
Чи молились ви в цю днину за добробут в Україні,
За бабусеньку — сирітку, за дідуня і за тітку,
За ровесників дітей і за рідних всіх людей?
Божі слуги, ангелята! Розвантажуйте санчата,
Розпаковуйте гостинці Святославу і Галинці.
Роздавайте всім, як треба, подаруночки із неба.

(Миколай роздає подарунки)

Погляньте любі діти горе, другі саночки з подарунками пропали. Та тож напевно наш дорогий друг, чортик постарався. Ану ж бо, мої ангелятка, наздоганяйте його. Як же ж ми залишимо решту діточок без подарунків.

Яринка:
Дякуємо Тобі, Святий,
Від усіх оцих дітей!

Тарасик:
Обіцяємо добрими бути,
Слів Твоїх не призабути,
Завжди вчитися охоче,
Бо того Ісусик хоче,
І такими виростати,
Як бажають тато, мати
І увесь наш рідний край!

Ангели: (хором)
Всім вам, Боже, помагай!

Миколай:     Сценка Жартівниця жартує тутечки!
Отож, любі діти, нам пора прощатись. Ще хочу сказати вам декілька слів. Поважайте, цінуйте своїх батьків. Будьте завжди побожні та чесні. Не все легке в житті. Важку життєву дорогу зуміє той пройти, хто серцем до Бога прихилився, до добра святого. А батьки в свою чергу подавайте гарний приклад своїм діточкам. Адже ті заслуговують поваги, хто виконує щоденно святі заповіти. Не забувайте Божої науки. До зустрічі на наступний рік. Хай оберігає вас Господь!
Джерело