А- Здрастуйте, кумасю!
Б- І вам, кумонько, здоров’ячка! (кума А. з великим мішком на плечах, важко ставить його на землю).
А- Ой, господи-и, в кого ж теперички те здоров’я?
Б- Думаю, кумасю, якби його у вас не було, невже б ви отакого лантуха на горбі перли?
А- Чи ви не хочете сказати, що я горбата?!
Б- Та чи ж тутечки в селі не згорбатієш, га? І на роботі, і вдома! Непочатий край. Одна робота. Туди-сюди, туди-сюди… І на фермі, і на полі, і в коморі… Не знати, з якого боку й хапатися. Все на наші руки.
А- А таки ваша правда, як вертаю поночі додому, так вони самі (показує на руки), не повірите, за мішок хапаються. Прямо прилипають. Якесь тобі горе! Та до хати мішечок, та до хати…
Б- Нічого я, кумонько, з того не пойму!
А- А шо тут понімать? Шо? То, щитай, на горбі моя премія. Як 13-та получка. Тільки ц-с-с-с!.... Тайна. Щоб всім у вуха (палець до губ)
Б- (змовницьки)Та за кого ви мене принімаєте? Щоб я кому сказала! Та нащо ви премію цупите кудись проти ночі?
А- На автобус! Уїзжаю!
Б- Що ви кажете? З таким лантухом хіба автобус візьме?
А- В мене така сложна жизнєнна ситуація, що я й пішком піду! Услід за автобусом. І край!
Б- І куди?
А- А в город! В мене там найменшенький учиться. В аграрному. Начальником хоче буть. Агрономом.
Б- Агрономи так багато їдять? (оглядає мішок)
А- То професори так багато беруть!
Б- Наче щось бекає в мішку: баран чи що?
А- Баран там, у місті. А в лантусі премія. За зачоти. Аби по достоїнству оцінили.
Б- А-а-а… Люди добрі… То це розум – і за гроші? За премію?
А- Без неї ніяк. Ось улаштуєте, кумасю, свого старшенького, то узнаєте, де розум, а де гроші. Вони в жизні рядом ходять. Зате потом - оп! – і вже тобі начальник! Агроном! Бригадир! Чи той, к приміру, ветеринар!
Б-І що з того?
А- А то! Одні ценні указанія. Так ними й сипле. Направо і налєво, направо і налєво… О!
Б-То-о, звиняюся, кумасю, він у вас великою людиною буде!
А- Непремінно! З таких, як мій, тілько великі й люди й виростають! А як же інакше? Ондечки в залі половина великих людей. І звідки? З аграрного. І сіють, і косять, і врожай збирають. А мій чим гірший!
Б- Недарма кажуть, що все на світі починається з села.
А- З погожих світанків
Б- Та росяних ранків,
Б- Із літньої зливи
А- Та щедрої ниви…
Б- Отам, де барвиста,
А- Висока та чиста,
Б- Веселка з криниці
А- Нап’ється водиці,
Б- З достатку у хаті,
А- То ж будьте багаті!
Разом:
Бажаємо сонця, бажаєм добра,
Та лантух зі щастям у день трударя!
(Як варіант - в мішку мають бути надувні кульки, які куми на закінчення кидають в зал глядачам)