Веселі бабці на Дні села (або святі працівників сільського господарства)

Сценка для дорослих.
1. Здорова була, пенсія!
2. А що, ти може моїм грошам завидуєш?
1. І з якої такої радості я завидувала б? Сидиш на пенсії пеньком у хаті, людей не бачиш. Я хоч селом пройдуся, та всі балачки позбираю.

2. Та що ж ти такого поназбирувала?
1. Ну, хоча би то, що ти пластикові вікна у своїй хаті поставила! Та все село про те гримить!
2. Тю на тебе! За що ж там йому гриміть?
1. Бо є за що! Зяті в еМЧееСі, та й помогли!
2. Зять любить узять. Дождеся от якого помочі… Це тобі добро – кабана колеш, то на все село бізнес – тому рило, тому хвостяку продаси. Люди добрі! (звертається до залу) А ще каже, що гроші не водяться! Та в неї грошей, як у собаки бліх!
1. Коли би водилися, то такі ворота, як у тебе вистроїла. А то ж газ у балоні, вода в сусідів, і ще одне нещастя є…
2. Яке?
1. Помиться нема де! І нема кому!
2. Як це так? А на фермі? Почепили ж, кажуть, бойлера такого гарного, та вода гаряча, геть і спину знайдеться кому потерти… Було би желаніє!
1. А ти думаєш, що в мене його нема?
2. То в чом проблема?
1. Не дають! Кажуть, що я одна така на всю ферму немита, аби ще на мене гарячу воду переводити. Як собакам, Потапові з Настею можна було поросятко на фермі згризти і все їм з лап зійшло! А на мою спину копійки шкода!
2. Те-е… Знайшла, кому дивувати. Потапу й Насті! Хіба ж ти не чула? Вони припнуту козу в садку змолотили. Одні рожки й ножки осталися.
1. Справді? Чию?
2. Та грузинів же. Ужас!
1. У нього ще дві корови є. Йому і їх хватить. І взагалі, чого ти до бідних собачок учепилася? Чи більше нема до кого чіплятися?
2. Є. Оно під вечір за забори чіпляюся!
1. Що, може напилася?
2. Та Боже збав! Я тіко употребляю в лєчебних целях. А за тини хапаюся, бо страшно ввчечері вулицею йти. Кругом же одні шумахери. Раніше велосипеди купляли, а тепер права на жигулі. І гасають! Чи зугарне їздити? А якщо, гляди, після енергетиків?! Аж колісьми асфальт ріжуть!
1. Ну, ти не кажи! Не чіпляйся до нашого асфальту. Якби село було не гарне, то хіба скільки дачників приїхало б? А так, ондечки, построїлися, до нашої землі пристали. Багачі!
2. Які такі багачі? Злидні!
1. Чого це ти так? Які це вони злидні?
2. Бо всі багачі в Кончі-Заспі.
1. Нащо тобі та Конча-Заспа? В нас тут краще, село мальовниче, райдуга зі ставочка джерельну воду п’є-не нап’ється… Он, наш голова, який ставок гарний робить, га? Та все для людей! Кажуть, і рибу будемо ловити.
2. Правда, що добро. Може, який рік-два й половимо. А там і табличку повісять – ніззя! Орендовано!
1. Чи тобі в нашому селі ставків мало? Та у них і Дніпро помістився б! І всі безсовісні.
2. І чого це ставки безсовісні?
1. А ти попробуй з вудкою сядь – зразу сторожі у тебе совісті шукають!
2. Як там не є, а совісті в наших людей вистачає! Школу для сільських діток не дали закрити, відстояли. Молодці! Аби ще тільки для школи дітей більше народити.
1. Та що ти кажеш? Тоже мені, сімнадцятка. Та ми же старі для того дєла. Хай молодьож думає!
2. Вона й думає! Он у мене внуків – п’ятеро!
1. А в мене? Внуки – два соколи! За ними ж наше майбутнє! Он, у місто по науку поїхали, вивчаться, спеціалістами стануть, працюватимуть, славу батьків множитимуть! Щоб село процвітало!
2. Як то процвітало? Отак, як у мене в городах, у на березі? Смітниками цвіте! І таке лихо по всіх кутках та закапелках! Людям аби сміття з двору!.. А там – і трава не рости.
1. На автобусній зупинці – купа, по ярах не злічити. Цвітемо… Що робить?
2. З маленького вчити треба. З отакого от (показує) Бо їм тут жити.
1. Бо для них це село…
2. Для них поля і сади, земля, для них майбутнє.
1. Кому ж, як не їм, свої паї передамо? Їм же, їм, соколятам нашим.
2. Хай будуть щасливі в такий день погожий. Хай всім буде добре, хай буде спокійно і затишно в домівках, хай буде злагода в серцях і душах. Он, гляди, скільки людей зібралося, скільки радісних облич в залі…
1. Ой, не кажи, зараз заплачу…
2. А давай краще заспіваємо, з Днем села привітаємо, з Днем сільського трударя… (пісня)

Захищено авторським правом. Дозволено некомерційне використання. При копіюванні пряме посилання обов'язкове.


загрузка...

Додати коментар

Захисний код
Оновити