Життя козацьке

За столом сидить писар, біля нього стоїть чолов’яга. А козацькі віршики, щоб ви знали, є тутечки
(Входить кошовий)

Кошовий: Гей, побратиме, а хто це до нас на Січ завітав?
Козак писар: Та це Батьку, чолов’яга у козаки проситься!
Кошовий: Звідкіля ти такий ?
Парубок: З Черкас я, Батьку.
Кошовий: У Бога віриш?
Парубок: Вірю.
Кошовий: Горілку п’єш?
Парубок: П’ю.
Кошовий: Виходить, ти вільний парубок?
Парубок: Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.
Кошовий: То ти жінку покинув? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.
Парубок: Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ  не вміє варити.
Кошовий: Ото ти справжній козак! Записуй його, пане писарю!
Писар: Як кличуть тебе, хлопче?
Кошовий: Та не питай, не питай, а так і запиши: козак Борщ.
              (Сідають за стіл, а заходять Тарас Бульба з синами).

Кошовий: Січ Запорізька, легендарна, гаряча...
         Муже великий, проснись!
         З кров’я і болем слава не вмре козака,
         Спалахом серця встає і буя, як колись.
         
         Гей ви, хлопці -  козаки !
         Час нам пісню заспівати:
         Наша мати, рідна Січ,
         Доки буде Січ у нас –
         Буде волі славен час

Тарас Бульба: Ось, сини мої, ми на славній Запорізькій Січі.
Здоров був Печерице! Ось привів тобі синів своїх.
А ну, глянь, які славні козаки.

Андрій і Остап: Здорові були! ( Вклоняються)
Писар: Здорові, здорові ! Ну що, в Христа віруєте?
Остап: Віруємо.
Писар: А в церкву ходите?
Остап: Ходимо.
Писар:  Ану перехрестіться. (Хлопці хрестяться). Хороші козаки з вас вийдуть.
Тарас Бульба. Дорогі мої сини, підійдіть до мене, нехай благословлю вас.
( Сини підходять до батька, стають на коліна і схиляють голови.)

Тарас: Благословляю вас, дорогі діти. Свято бережіть козацьку честь і Боже вас збав зрадити своїй  землі, своєму народові.
Хай береже вас Господь. (Цілує синів)
Писар: Вибирайте собі куреня. Зараз і козаки підійдуть.
              ( Козаки заходять в зал з піснею)
Козак: Та в нас товариство, поповнення. Чиї ж ви будете?
(Звертається до Остапа і Андрія).
Остап: Ми – сини славного козака Тараса Бульби.
Козак: Ну що ж, будьмо знайомі.
(кожен козак подає руку і називає своє прізвище)
Козак:  В гарний час приїхали, кошового отамана вибирати будемо.
1 козак: Кочубенка вибирайте!
2 козак: Не хочемо Кочубенка!
3 козак:  Бородавка нехай буде!
Тарас Бульба: Сагайдачного вибирайте!
4 козак: Нехай буде Сагайдачний!
Тарас Бульба: Чи хочете ви своїм отаманом мати Сагайдачного?
Всі: Хочемо! Хочемо!
Сагайдачний: Дякую вам, шановне товариство.(Вклоняється).
Тарас Бульба: Тримай цю булаву. Керуй з розумом та душею. Господа поради питай.
(Сагайдачний бере булаву, вклоняється. Козаки виконують пісню.)
Козак: Ось вона, наша Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді соколи!